НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Amphimallon solstitiale
(Linnaeus, 1758) - Червневий хрущ
Синонім
- Scarabaeus solstitiale Linnaeus, 1758
- Amphimallon fallenii (Gyllenhal, 1817)
- Melolontha fallenii Gyllenhal, 1817
- Rhisotrogus solstitialis (Linnaeus, 1758)
- Rhisotrogus subsulcatus Faldermann, 1835
- Rhizotrogus pineticola Graells, 1858
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Трапляється в Західній, Центральній та Східній Європі, а також у Західному Сибіру. Відомий з Іспанії, Франції, Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, Греції, України, півдня Європейської частини Росії. В Україні трапляється по всій території, причому підвид A. s. solstitiale відомий з усієї території країни окрім Криму, натомість у Криму та в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях трапляється підвид A. s. grossatum. Вид є вкрай поліморфним, виділяють близько 10 підвидів, хоча не всі спеціалісти згодні з таким поділом. Блідо-жовтий жук, 1,4-1,9 см у довжину. Пляма на пронотумі та черевце часто темні. Тіло самця вкрито довгими світлими волосками, в самиць волоски короткі. Булавоподібні антени складаються з 9 члеників. Голені передніх ніг самців переважно з 1-2 зубцями, в самиць завжди 3 зубці. Надкрила з потужними поздовжніми ребрами. Трапляється у лісах, степах, на луках. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць. Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин. Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго. Дорослі особини літають з кінця травня до середини серпня, личинки з'являються з кінця червня. На півдні ареалу імаго не живляться, але в зоні хвойних та мішаних лісів жуки гризуть хвою сосни.
Трапляється в Західній, Центральній та Східній Європі, а також у Західному Сибіру. Відомий з Іспанії, Франції, Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, Греції, України, півдня Європейської частини Росії. В Україні трапляється по всій території, причому підвид A. s. solstitiale відомий з усієї території країни окрім Криму, натомість у Криму та в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях трапляється підвид A. s. grossatum. Вид є вкрай поліморфним, виділяють близько 10 підвидів, хоча не всі спеціалісти згодні з таким поділом. Блідо-жовтий жук, 1,4-1,9 см у довжину. Пляма на пронотумі та черевце часто темні. Тіло самця вкрито довгими світлими волосками, в самиць волоски короткі. Булавоподібні антени складаються з 9 члеників. Голені передніх ніг самців переважно з 1-2 зубцями, в самиць завжди 3 зубці. Надкрила з потужними поздовжніми ребрами. Трапляється у лісах, степах, на луках. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць. Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин. Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго. Дорослі особини літають з кінця травня до середини серпня, личинки з'являються з кінця червня. На півдні ареалу імаго не живляться, але в зоні хвойних та мішаних лісів жуки гризуть хвою сосни.
Література
- Król Ż. Fauna koleopterologiczna Janowa pod Lwowem // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1877. – 11. – S.33-63.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Coleoptera
Melolonthidae
