НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Syngnathus variegatus
Pallas, 1814 - Морська голка товсторила
Синонім
Народна назва
Іглиця товсторила
Іглиця товсторила
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: DD; RDBUkr: Вразливі
IUCN: DD; RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 32-х видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Прибережні води Середземного, Адріатичного, Егейського, Мармурового, Чорного морів. В Україні зустрічається переважно біля берегів Криму, відзначалася в Одеській, Тендрівській і Каркінітській затоках і в Керченській протоці. Морська риба прибережної мілководної зони. Живе серед або поблизу заростей підводної рослинності, серед скель і скупчеь каміння, вкритих водоростями, де тримається поодинці або по 2–3 особини на глибинах понад 2,5–3 м (до 15 м і більше) в придонних шарах або в товщі води. Уникає значного опріснення. Вперше розмножується, можливо, у 2–3 роки. Нерест в прибережній зоні серед рослинності з кінця квітня — початку травня до кінця серпня — початку вересня. У самок завдовжки 27,1–31,7 см з масою тіла 15–24 г плодючість складає 198–969 ікринок. Самець виношує нащадків у виводковій камері під хвостовим відділом, в яку приймає ікру від кількох самок, після чого стулки камери зростаються до сформування в ній і виходу назовні личинок. Живиться безхребетними тваринами заростей рослинності (ракоподібними, личинками комах і т. д.), а також ікрою і мальками риб та дрібною рибою. Тіло довге, низьке, з добре вираженими гранями. Обидві половини грудного поясу нерухомі, знизу зрощені між собою, під ними є непарна черевна платівка, а передній (верхній) край цих половин з добре вираженою виїмкою. Рило довге, масивне, високе. Найбільша довжина тіла 35–36 см, маса 30 г, тривалість життя невідома. Загальний фон забарвлення — від світло-бурого, сірого, майже мармурового до червонуватого або темно-бурого, черево сірувато- або молочно-біле. На спині і боках є неправильної форми темні плямки і крапки, а також поперечні бурі смуги, чергування яких разом із світлими проміжками надає забарвленню помітної смугастості. На спинному плавці три повздовжні сірувато-бурі смужки, на хвостовому поперечна темна смужка.
Один з 32-х видів роду, один з 5-ти видів роду у фауні України. Прибережні води Середземного, Адріатичного, Егейського, Мармурового, Чорного морів. В Україні зустрічається переважно біля берегів Криму, відзначалася в Одеській, Тендрівській і Каркінітській затоках і в Керченській протоці. Морська риба прибережної мілководної зони. Живе серед або поблизу заростей підводної рослинності, серед скель і скупчеь каміння, вкритих водоростями, де тримається поодинці або по 2–3 особини на глибинах понад 2,5–3 м (до 15 м і більше) в придонних шарах або в товщі води. Уникає значного опріснення. Вперше розмножується, можливо, у 2–3 роки. Нерест в прибережній зоні серед рослинності з кінця квітня — початку травня до кінця серпня — початку вересня. У самок завдовжки 27,1–31,7 см з масою тіла 15–24 г плодючість складає 198–969 ікринок. Самець виношує нащадків у виводковій камері під хвостовим відділом, в яку приймає ікру від кількох самок, після чого стулки камери зростаються до сформування в ній і виходу назовні личинок. Живиться безхребетними тваринами заростей рослинності (ракоподібними, личинками комах і т. д.), а також ікрою і мальками риб та дрібною рибою. Тіло довге, низьке, з добре вираженими гранями. Обидві половини грудного поясу нерухомі, знизу зрощені між собою, під ними є непарна черевна платівка, а передній (верхній) край цих половин з добре вираженою виїмкою. Рило довге, масивне, високе. Найбільша довжина тіла 35–36 см, маса 30 г, тривалість життя невідома. Загальний фон забарвлення — від світло-бурого, сірого, майже мармурового до червонуватого або темно-бурого, черево сірувато- або молочно-біле. На спині і боках є неправильної форми темні плямки і крапки, а також поперечні бурі смуги, чергування яких разом із світлими проміжками надає забарвленню помітної смугастості. На спинному плавці три повздовжні сірувато-бурі смужки, на хвостовому поперечна темна смужка.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Actinopterygii
Syngnathiformes
Syngnathidae
