НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Gavia arctica
(Linnaeus, 1758) - Гагара чорношия
Синонім
Народна назва
Гагара чорновола
Гагара чорновола
Зображення
Природоохоронний статус
Bo (AEWA)
Bo (AEWA)
Цінність виду
Примітки
Детально
Гніздовий ареал охоплює арктичну і субарктичну зони Євразії та невеликою ділянкою заходить на крайній захід Аляски в Північній Америці. В Європі гніздиться в Норвегії, Швеції, Фінляндії, Шотландії. У Росії гніздиться в материковій частині від Кольського півострова і Карелії на схід до Анадирської низовини, Чукотського півострова, Корякського нагір'я, Камчатки, Охотського узбережжя та пониззя Амура. У Росії гніздиться також на островах: Нова Земля, Колгуєв, Вайгач. Південна межа ареалу охоплює Латвію, Естонію, Литву, північ Білорусі. Зустрічається в Казахстані в північних і східних районах. У Росії також зустрічається на Алтаї, передгір'ях Саян, Туві. Гніздиться на багатьох озерах у Монголії. Cтатус перебування в Україні: пролiтний, зимуючий. У західній Європі зимує на атлантичному узбережжі та Північному морі біля берегів Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Англії, Нідерландів, Бельгії і Франції, по східному узбережжю Біскайської затоки, на півночі Середземного моря, на Чорному морі. В Азії чорношиї гагари зимують по каспійському узбережжю Ірану, на тихоокеанському узбережжі від Камчатки і Сахаліну до Південно-Східної Азії. В Україні гагара чорношия — пролітний вид на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на окремих водоймах в глибині суходолу. Бiотоп, якому птах надає перевагу: морське узбережжя, рiзнотипнi водойми. Статевої зрілості чорноволі гагари досягають не раніше, ніж на третьому році життя. Моногами, пари постійні. Початок гніздування збігається зі звільненням від льоду значних ділянок води. Гніздиться на середніх та великих за розміром озерах. Як правило, на невеликих озерах гніздиться 1 пара, на великих озерах гніздові території становлять 50–150 га, а відстань між гніздами по береговій лінії не менше 200–300 м. Гніздові пари дуже консервативні та гніздяться з року в рік на одних і тих самих водоймах, часто використовуючи постійне гніздо. Чорновола гагара будує гнізда трьох типів. Перший, найбільш поширений тип, характерний для відносно глибоких озер з чітко вираженими сухими берегами. Гніздо влаштовується на берегу, відкрито біля води (як правило, не далі 30–50 см). До гнізда веде «стежка», по якій насиджуючий птах сковзає у воду. Гніздо являє собою щільно утрамбовану купу сфагнуму, стебел осоки та інших рослин. На вершині добре виражений лоток. Розміри гнізда (см): діаметр 30–40, діаметр лотка 20–25, глибина лотка 3–4. Гнізда другого типу влаштовуються на мілководдях глибиною 10–60 см у заростях осоки. Таке гніздо подібне до усіченого конусу, складене зі стебел, кореневищ та листя надводних рослин та основою занурене у воду, де воно спирається на дно або підтримується в напівплавучому стані стеблами оточуючих рослин. Гнізда третього типу характерні для великих, зарослих очеретом озер лісостепової та степової зон і розміщуються на старих ущільнених заломах очерету та наносах іншого матеріалу, на неглибокому місці. У будівництві гнізда беруть участь обидва партнери, хоча провідну роль відіграє самець. Повна кладка зазвичай складається з двох, рідше з одного або трьох яєць. Яйця еліпсоїдно-видовженої форми. Забарвлення основного фону темне, від зеленувато-оливкового до оливково-бурого; рисунок у вигляді чітких неправильної форми нечисленних бурувато-чорних плям та крапок, розкиданих по поверхні яйця. Інколи рисунок відсутній. Розміри яєць 75×45 мм, вага 120 г. Насиджування кладки починається з першого яйця. У насиджуванні беруть участь обидва партнери, однак самка перебуває на гнізді більше. Інкубація триває 28–30 днів. Після вилуплення пташенята залишаються в гнізді дві-три доби. Самостійно здобувати корм молоді птахи починають у віці 60–70 днів, у цей же час починають літати та переходять до самостійного способу життя. Гагара чорновола — типовий іхтіофаг, основу живлення складає риба. Поїдають також ракоподібних, переважно бокоплавів. Їжу добуває, пірнаючи під воду та захоплюючи дзьобом. Пухових пташенят вигодовують водними безхребетними, головним чином ракоподібними, а пізніше — дрібною рибою. Гніздова популяція в Європі оцінена в 51–92 тис. пар. Зимує понад 17 тис. особин, у тому числі в Україні — 1–2,5 тис.
Гніздовий ареал охоплює арктичну і субарктичну зони Євразії та невеликою ділянкою заходить на крайній захід Аляски в Північній Америці. В Європі гніздиться в Норвегії, Швеції, Фінляндії, Шотландії. У Росії гніздиться в материковій частині від Кольського півострова і Карелії на схід до Анадирської низовини, Чукотського півострова, Корякського нагір'я, Камчатки, Охотського узбережжя та пониззя Амура. У Росії гніздиться також на островах: Нова Земля, Колгуєв, Вайгач. Південна межа ареалу охоплює Латвію, Естонію, Литву, північ Білорусі. Зустрічається в Казахстані в північних і східних районах. У Росії також зустрічається на Алтаї, передгір'ях Саян, Туві. Гніздиться на багатьох озерах у Монголії. Cтатус перебування в Україні: пролiтний, зимуючий. У західній Європі зимує на атлантичному узбережжі та Північному морі біля берегів Норвегії, Швеції, Данії, Німеччини, Англії, Нідерландів, Бельгії і Франції, по східному узбережжю Біскайської затоки, на півночі Середземного моря, на Чорному морі. В Азії чорношиї гагари зимують по каспійському узбережжю Ірану, на тихоокеанському узбережжі від Камчатки і Сахаліну до Південно-Східної Азії. В Україні гагара чорношия — пролітний вид на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на окремих водоймах в глибині суходолу. Бiотоп, якому птах надає перевагу: морське узбережжя, рiзнотипнi водойми. Статевої зрілості чорноволі гагари досягають не раніше, ніж на третьому році життя. Моногами, пари постійні. Початок гніздування збігається зі звільненням від льоду значних ділянок води. Гніздиться на середніх та великих за розміром озерах. Як правило, на невеликих озерах гніздиться 1 пара, на великих озерах гніздові території становлять 50–150 га, а відстань між гніздами по береговій лінії не менше 200–300 м. Гніздові пари дуже консервативні та гніздяться з року в рік на одних і тих самих водоймах, часто використовуючи постійне гніздо. Чорновола гагара будує гнізда трьох типів. Перший, найбільш поширений тип, характерний для відносно глибоких озер з чітко вираженими сухими берегами. Гніздо влаштовується на берегу, відкрито біля води (як правило, не далі 30–50 см). До гнізда веде «стежка», по якій насиджуючий птах сковзає у воду. Гніздо являє собою щільно утрамбовану купу сфагнуму, стебел осоки та інших рослин. На вершині добре виражений лоток. Розміри гнізда (см): діаметр 30–40, діаметр лотка 20–25, глибина лотка 3–4. Гнізда другого типу влаштовуються на мілководдях глибиною 10–60 см у заростях осоки. Таке гніздо подібне до усіченого конусу, складене зі стебел, кореневищ та листя надводних рослин та основою занурене у воду, де воно спирається на дно або підтримується в напівплавучому стані стеблами оточуючих рослин. Гнізда третього типу характерні для великих, зарослих очеретом озер лісостепової та степової зон і розміщуються на старих ущільнених заломах очерету та наносах іншого матеріалу, на неглибокому місці. У будівництві гнізда беруть участь обидва партнери, хоча провідну роль відіграє самець. Повна кладка зазвичай складається з двох, рідше з одного або трьох яєць. Яйця еліпсоїдно-видовженої форми. Забарвлення основного фону темне, від зеленувато-оливкового до оливково-бурого; рисунок у вигляді чітких неправильної форми нечисленних бурувато-чорних плям та крапок, розкиданих по поверхні яйця. Інколи рисунок відсутній. Розміри яєць 75×45 мм, вага 120 г. Насиджування кладки починається з першого яйця. У насиджуванні беруть участь обидва партнери, однак самка перебуває на гнізді більше. Інкубація триває 28–30 днів. Після вилуплення пташенята залишаються в гнізді дві-три доби. Самостійно здобувати корм молоді птахи починають у віці 60–70 днів, у цей же час починають літати та переходять до самостійного способу життя. Гагара чорновола — типовий іхтіофаг, основу живлення складає риба. Поїдають також ракоподібних, переважно бокоплавів. Їжу добуває, пірнаючи під воду та захоплюючи дзьобом. Пухових пташенят вигодовують водними безхребетними, головним чином ракоподібними, а пізніше — дрібною рибою. Гніздова популяція в Європі оцінена в 51–92 тис. пар. Зимує понад 17 тис. особин, у тому числі в Україні — 1–2,5 тис.
Література
- Troglodytes. Західноукраїнський орнітофауністичний щорічник. (Ред. Химин М., Шидловський І., Горбань І.). – Луцьк: Світ птахів, 1993. – № 3. – 69 с.
- Troglodytes. Каталог орнітофауни західних областей України. Орнітологічні спостереження за 1993 р. (Ред. Химин М., Башта А.-Т., Горбань І., Шидловський І.). – № 4. – Львів, 1994. – 36 с.
- Troglodytes. Каталог орнітофауни західних областей України. Орнітофауністичні спостереження за 1977-1988 рр. / (Ред. Химин М. В., Горбань І. М.). – № 1. – Луцьк, 1989. – 101 с.
- Troglodytes. Каталог орнітофауни західних областей України. Орнітофауністичні спостереження за 1989-1990 рр. / Ред. Химин М. В., Горбань І. М. – № 2. – Луцьк, 1991. – 156 с.
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Химин М.В. Результати пізньоосінніх обліків птахів на озері Біле Рівненського природного заповідника в 2006-2011 роках // Troglodytes. Праці Західноукраїнського орнітологічного товариства. – 2012. – Вип.3. – С.132-134.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Gaviiformes
Gaviidae
