НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Diphasiastrum tristachyum
(Pursh) Holub 1975 - Зелениця триколоскова
Синонім
- Diphasium tristachyum (Pursh) Rothm.
- Lycopodium tristachyum Pursh
- Diphasiastrum complanatum subsp. chamaecyparissus (A.Br. ex Mutel) Kukk.
- Diphasium chamaecyparissus (A.Br. ex Mutel) A. & D.Löve
Народна назва
Дифазіаструм триколосковий
Дифазіаструм триколосковий
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Зникаючі
RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Бореальний реліктовий вид на межі диз'юнктивного ареалу. Один з батьківських видів рідкісних гібридогенних таксонів D. zeilleri та D. issleri. Скандинавія, Середня та Атлантична Європа, на пд. Європи в Апеннінах та Балканах; зх. Китай, сх. Пн. Америки. В Україні на Поліссі (дуже рідко). Адм. регіони: Вл, Жт. Популяції локальні, невеликі за розміром, струкрура популяцій не досліджена. Реліктовий характер виду в Україні та складна біологія розвитку (залежність гаметофіту від мікоризоутворюючого гриба). Росте в бореальних соснових зеленомошних та соснових зеленомошно-лишайникових лісах (угрупованнях кл. Vaccinio-Piceetеа) на бідних кислих дерново-підзолистих ґрунтах. Мезофіт. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина. 7–15 см заввишки. Стебло повзуче, безрозеткове, з сизуватими, прямостоячими або підведеними пагонами, зібраними пучками. Підземні пагони горизонтальні. Гілочки до 2 мм завширшки. Листки (мікрофіли) щільно притиснуті до гілок, чотирирядні, трохи обернонояйцеподібні, верхівка слабо розділена на неправильні дольки, бічні прямі, притиснуті, без загнутих кінчиків, 0,8–1,5 мм довжиною у вільній частині, а черевні більші та ширші біля основи. Спорангії рівноспорові в пазухах спорофілів, які утворюють 3–4 стробіли на дихотомічно розгалуженій ніжці. Колоски 1–1,5 см завдовжки на ніжках 1,5–2,5 см. Спороносить у липні-вересні. Розмножується вегетативно та спорами. Охороняється в Поліському ПЗ.
Бореальний реліктовий вид на межі диз'юнктивного ареалу. Один з батьківських видів рідкісних гібридогенних таксонів D. zeilleri та D. issleri. Скандинавія, Середня та Атлантична Європа, на пд. Європи в Апеннінах та Балканах; зх. Китай, сх. Пн. Америки. В Україні на Поліссі (дуже рідко). Адм. регіони: Вл, Жт. Популяції локальні, невеликі за розміром, струкрура популяцій не досліджена. Реліктовий характер виду в Україні та складна біологія розвитку (залежність гаметофіту від мікоризоутворюючого гриба). Росте в бореальних соснових зеленомошних та соснових зеленомошно-лишайникових лісах (угрупованнях кл. Vaccinio-Piceetеа) на бідних кислих дерново-підзолистих ґрунтах. Мезофіт. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина. 7–15 см заввишки. Стебло повзуче, безрозеткове, з сизуватими, прямостоячими або підведеними пагонами, зібраними пучками. Підземні пагони горизонтальні. Гілочки до 2 мм завширшки. Листки (мікрофіли) щільно притиснуті до гілок, чотирирядні, трохи обернонояйцеподібні, верхівка слабо розділена на неправильні дольки, бічні прямі, притиснуті, без загнутих кінчиків, 0,8–1,5 мм довжиною у вільній частині, а черевні більші та ширші біля основи. Спорангії рівноспорові в пазухах спорофілів, які утворюють 3–4 стробіли на дихотомічно розгалуженій ніжці. Колоски 1–1,5 см завдовжки на ніжках 1,5–2,5 см. Спороносить у липні-вересні. Розмножується вегетативно та спорами. Охороняється в Поліському ПЗ.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Lycopodiophytina
Lycopodiopsida
Lycopodiales
Lycopodiaceae
