НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Diphasiastrum issleri
(Rouy) Domin - Зелениця Ісслера
Синонім
- Diphasium issleri (Rouy) Holub
- Diphasium complanatum (L.) Rothm. subsp. issleri (Rouy) Jermy
- Lycopodium issleri (Rouy) Domin
Народна назва
Дифазіаструм Ісслера
Дифазіаструм Ісслера
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Рідкісний гібридогенний вид (D. alpinum × D. tristachyum), поширення і стан популяцій якого в Україні ще недостатньо вивчені. Середня Європа, південь Пн. Європи, переважно в горах і передгірських районах; один локалітет у Пн. Америці. В Україні трапляється дуже рідко в Карпатах (Ґорґани). Адм. регіони: Ів, Зк. У локалітетах (гори Яйко Ілемське, Попадя, Стримба) вид не збирали упродовж останніх кількох десятків років. Деградовані післялісові луки, галявини у світлих ялинових лісах на висотах 700–1200 м н.р.м. Ценотична приуроченість достеменно не досліджена, імовірно росте в угрупованнях кл. Molinio-Arrhenatheretea (союз Nardion); Calluno-Ulicetea (союзи Vaccinion vitis-idaeae, Empetrion nigri, Genistion); кл. Vaccinio-Piceetea. Гігромезофіт. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з надземним або розташованим у верхньому шарі ґрунту повзучим головним стеблом до 1 м завдовжки. Гілки прямі, 10–20 см заввишки, стерильні приблизно рівні за довжиною, сплющені або більш-менш тригранні, 2–3 мм завширшки, дорзальна поверхня виразно опукла. Бокові листки (мікрофіли) у верхній половині вільні; вентральні сидячі, збігаючі, ланцетні, трохи менші від дорзальних, верхівкою досягають основи наступного листка. Спороносні колоски поодинокі, 1,5–2 см завдовжки, сидячі або на коротких (до 2 см) ніжках, спорофіли яйцеподібні або ланцетні, поступово звужені до верхівки, у 1,5–3 рази довші за спорангії, що знаходяться в пазухах спорофілів. Спороносить у липні–вересні. Розмножується спорами та вегетативно. Закарпатський локалітет розташований на території НПП «Синевир». Необхідне обстеження відомих локалітетів з метою з’ясування стану популяцій та їх моніторингу.
Рідкісний гібридогенний вид (D. alpinum × D. tristachyum), поширення і стан популяцій якого в Україні ще недостатньо вивчені. Середня Європа, південь Пн. Європи, переважно в горах і передгірських районах; один локалітет у Пн. Америці. В Україні трапляється дуже рідко в Карпатах (Ґорґани). Адм. регіони: Ів, Зк. У локалітетах (гори Яйко Ілемське, Попадя, Стримба) вид не збирали упродовж останніх кількох десятків років. Деградовані післялісові луки, галявини у світлих ялинових лісах на висотах 700–1200 м н.р.м. Ценотична приуроченість достеменно не досліджена, імовірно росте в угрупованнях кл. Molinio-Arrhenatheretea (союз Nardion); Calluno-Ulicetea (союзи Vaccinion vitis-idaeae, Empetrion nigri, Genistion); кл. Vaccinio-Piceetea. Гігромезофіт. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з надземним або розташованим у верхньому шарі ґрунту повзучим головним стеблом до 1 м завдовжки. Гілки прямі, 10–20 см заввишки, стерильні приблизно рівні за довжиною, сплющені або більш-менш тригранні, 2–3 мм завширшки, дорзальна поверхня виразно опукла. Бокові листки (мікрофіли) у верхній половині вільні; вентральні сидячі, збігаючі, ланцетні, трохи менші від дорзальних, верхівкою досягають основи наступного листка. Спороносні колоски поодинокі, 1,5–2 см завдовжки, сидячі або на коротких (до 2 см) ніжках, спорофіли яйцеподібні або ланцетні, поступово звужені до верхівки, у 1,5–3 рази довші за спорангії, що знаходяться в пазухах спорофілів. Спороносить у липні–вересні. Розмножується спорами та вегетативно. Закарпатський локалітет розташований на території НПП «Синевир». Необхідне обстеження відомих локалітетів з метою з’ясування стану популяцій та їх моніторингу.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Lycopodiophytina
Lycopodiopsida
Lycopodiales
Lycopodiaceae
