НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Diphasiastrum zeilleri
(Rouy) Holub - Зелениця Цайллера
Синонім
- Diphasiastrum complanatum (L.) Holub ssp. zeilleri (Rouy) Kukkonen
- Diphasium zeilleri (Rouy) Damboldt
- Lycopodium zeilleri (Rouy) Greuter et Burdet
Народна назва
Дифазіаструм Цайллера, Дiфазiаструм Зейлера
Дифазіаструм Цайллера, Дiфазiаструм Зейлера
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Зникаючі
RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Голарктичний гібридогенний вид (походить від гібридизації D. complanatum × D. tristachyum) на пд. межі ареалу. Атлантична, Середня та Сх. Європа, Пн. Америка. В Україні — Полісся. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См. Росте в неглибоких зниженнях у соснових лісах зеленомохових, чорничних, орлякових та суборах (асоціації Peucedano-Pinetum, Molinio-Pinetum). Мезофіт, субгеліофіт. Спороносить у червні–липні. Розмножується вегетативно та спорами. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з повзучим підземним кореневищем. Наземні гони зібрані в більш-менш густі, але не щільні пучки до 7–20(35) см заввишки. Стерильні пагони розгалужені під кутом понад 35о (частіше 45–60о), досить вузькі. Кінцеві пагони досить довгі, до верхівки поступово звужені, опуклі із дорсального боку, і плоскі з вентрального. Дорсальні листки опуклі, вузько-ланцетні, вужчі за бічні. Вентральні добре відрізняються від дорсальних, трохи опуклі, вузькі, дещо коротші за них; вільна частина їх такої самої довжини як і вільна частина дорсальних. Бічні листки більш-менш опуклі, прилеглі або іноді з трохи відігнутими кінцями. Стробіли розташовані як на головній осі, так і на бічних. Ніжки стробілів 7–13, розгалуження їх на верхівці 0,4–4 см. Стробілів 2–10, їх довжина 18–24 см. Спорофіли дрібні, 1,6–1,9 см завдовжки, широкояйцеподібні, на верхівці з довгим кінчиком. Спороносить у червні–липні. Розмножується вегетативно та спорами. Охороняють в Поліському ПЗ, Шацькому та «Деснянсько-Старогутському» НПП, заказнику «Острівський» (Рівненська обл.).
Голарктичний гібридогенний вид (походить від гібридизації D. complanatum × D. tristachyum) на пд. межі ареалу. Атлантична, Середня та Сх. Європа, Пн. Америка. В Україні — Полісся. Адм. регіони: Вл, Рв, Жт, Кв, Чн, См. Росте в неглибоких зниженнях у соснових лісах зеленомохових, чорничних, орлякових та суборах (асоціації Peucedano-Pinetum, Molinio-Pinetum). Мезофіт, субгеліофіт. Спороносить у червні–липні. Розмножується вегетативно та спорами. Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав’яна рослина з повзучим підземним кореневищем. Наземні гони зібрані в більш-менш густі, але не щільні пучки до 7–20(35) см заввишки. Стерильні пагони розгалужені під кутом понад 35о (частіше 45–60о), досить вузькі. Кінцеві пагони досить довгі, до верхівки поступово звужені, опуклі із дорсального боку, і плоскі з вентрального. Дорсальні листки опуклі, вузько-ланцетні, вужчі за бічні. Вентральні добре відрізняються від дорсальних, трохи опуклі, вузькі, дещо коротші за них; вільна частина їх такої самої довжини як і вільна частина дорсальних. Бічні листки більш-менш опуклі, прилеглі або іноді з трохи відігнутими кінцями. Стробіли розташовані як на головній осі, так і на бічних. Ніжки стробілів 7–13, розгалуження їх на верхівці 0,4–4 см. Стробілів 2–10, їх довжина 18–24 см. Спорофіли дрібні, 1,6–1,9 см завдовжки, широкояйцеподібні, на верхівці з довгим кінчиком. Спороносить у червні–липні. Розмножується вегетативно та спорами. Охороняють в Поліському ПЗ, Шацькому та «Деснянсько-Старогутському» НПП, заказнику «Острівський» (Рівненська обл.).
Література
- Червона книга України. Рослинний світ / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Нац. акад. наук України; за ред. Я. П. Дідуха. – Київ: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 c.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Tracheophyta
Lycopodiophytina
Lycopodiopsida
Lycopodiales
Lycopodiaceae
