НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Phalacrocorax aristotelis
(Linnaeus, 1761) - Баклан чубатий
Синонім
- Pelecanus aristotelis Linnaeus, 1761
Народна назва
Чубатий баклан
Чубатий баклан
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); EUBD (I); RDBBS: EN; RDBUkr: Зникаючі
Be (II); EUBD (I); RDBBS: EN; RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Вид політипного роду; один з 3-х видів роду в фауні України, представлений середземноморським підвидом — P. a. desmarestii. Пн. береги Кольського і Скандинавського п-овів, Великобританії, Ірландії, Ісландії, Франції, Іспанії та Португалії, береги і о-ви Середземного, Адріатичного, Егейського та Чорного морів, пн. узбережжя Африки. В Україні гніздиться в Криму (п-ів Тарханкут, пд. узбережжя, пд. Керченського п-ова). У Європі чисельність складає 75–81 тис. пар. У Криму близько 850–900 пар, в т.ч. бл. 500 пар на Тарханкуті. Зимова щільність — 2–11 особин на 1 км прибережній смуги акваторії. Вид осілий. За межами р-нів гніздування траплявся на пн. Криму. Заселяє скелясті морські береги — обриви та острівці. Кормовий біотоп — двокілометрова смуга у прибережній акваторії. Моногам. Співвідношення статей приблизно рівне. Гніздиться окремими парами і групами. Гніздо складене з рослинних решток — гілок, жорстких стебел трав, водоростей. Відкладання яєць триває з кінця лютого до травня. У кладці 1–5, переважно 3 яйця. Насижують обидва партнери. Тривалість інкубації 28 діб, успіх інкубаціі — близько 65%. У виводку 1–3 пташенят. Підйом на крила у віці 60 діб. Статева зрілість у 2–3-річному віці. Живиться рибою (бички, піщанка, атеринка смаріда, губанові та ін. ), рідко дрібними ракоподібними. Спосіб живлення — пірнання. Охороняється в Карадазькому і Опуцькому заповідниках.
Вид політипного роду; один з 3-х видів роду в фауні України, представлений середземноморським підвидом — P. a. desmarestii. Пн. береги Кольського і Скандинавського п-овів, Великобританії, Ірландії, Ісландії, Франції, Іспанії та Португалії, береги і о-ви Середземного, Адріатичного, Егейського та Чорного морів, пн. узбережжя Африки. В Україні гніздиться в Криму (п-ів Тарханкут, пд. узбережжя, пд. Керченського п-ова). У Європі чисельність складає 75–81 тис. пар. У Криму близько 850–900 пар, в т.ч. бл. 500 пар на Тарханкуті. Зимова щільність — 2–11 особин на 1 км прибережній смуги акваторії. Вид осілий. За межами р-нів гніздування траплявся на пн. Криму. Заселяє скелясті морські береги — обриви та острівці. Кормовий біотоп — двокілометрова смуга у прибережній акваторії. Моногам. Співвідношення статей приблизно рівне. Гніздиться окремими парами і групами. Гніздо складене з рослинних решток — гілок, жорстких стебел трав, водоростей. Відкладання яєць триває з кінця лютого до травня. У кладці 1–5, переважно 3 яйця. Насижують обидва партнери. Тривалість інкубації 28 діб, успіх інкубаціі — близько 65%. У виводку 1–3 пташенят. Підйом на крила у віці 60 діб. Статева зрілість у 2–3-річному віці. Живиться рибою (бички, піщанка, атеринка смаріда, губанові та ін. ), рідко дрібними ракоподібними. Спосіб живлення — пірнання. Охороняється в Карадазькому і Опуцькому заповідниках.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Pelecaniformes
Phalacrocoracidae
