НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Phalacrocorax carbo
(Linnaeus, 1758) - Баклан великий
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Трапляється у Північній Америці, Гренландії, Європі (переважно Центральній та на Балканах, Лапландії), Північній Африці, Південній Азії (насамперед у Казахстані) і навіть в Австралії та Новій Зеландії. Гніздиться у Середній Азії та країн Середземномор'я. В Україні гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, на морському узбережжі, а також у окремих районах заходу країни; під час міграцій трапляється на більшій частині суходолу; зимує біля морського узбережжя, в пониззях Дніпра, Дунаю та Дністра. Чисельність в Європі станом на 2000 р. було оцінено в 310—370 тис. пар, в Україні — 65—75 тис. пар. Розмір популяції швидко збільшується. Селиться як на морі, так і на річках і озерах. Для нього важливо лише, щоб водойми були досить багаті рибою, зручні для полювання, відповідали необхідним умовам безпеки і підходили для гніздування. Цей баклан тримається також на великих відкритих і широких річках, навіть у гірських масивах. Тут зустрічається на висоті до 1500 метрів над рівнем моря. У воді намокає і часто сидить на кілках рибальських сіток, розпустивши крила для просушки. Живиться лише рибою. Плаває чудово, може триматися на воді у напівзануреному стані або так, що помітно лише шию і голову, чи тільки голову. Вельми майстерно птах пірнає, діє під водою не лише ногами, а й крилами, мовби летить під водою, роблячи різкі повороти, піднімаючись і опускаючись. Завдяки цьому намічена риба рідко йде від переслідування. М'язи голови у баклана надзвичайно сильні, а гострі краї дзьоба врізаються в здобич, що тій неможливо вирватися. Заковтує рибу баклан, виринувши на поверхню, швидко перекидаючи її так, щоб вона пішла в горло головою вперед, і високо закидаючи при цьому дзьоб. Цей птах дуже жадібний, їсть багато і часто хапає рибу, яка насилу проходить в його стравохід. Бувають випадки, що баклани гинуть, немаючи змоги проковтнути або викинути занадто велику рибу. Гніздиться колоніями близько біля води. На морських узбережжях влаштовується на низинних островах поблизу гирла річок, на скелях і каміннях. Охоче влаштовує гнізда на деревах: там, де є хоч якась деревна рослинність, нехай навіть у вигляді невеликого гаю, вона використовується великим бакланом для обладнання колоній. Селиться також у колоніях граків і чапель. Гніздо являє складену з очерету многокутну, майже круглу колонку, близько метра у висоту і близько третини метра в діаметрі. Колонка ця густо вкрита послідом птиці і навмисне їм обмазана. Внутрішність гнізда, дуже неглибока, трохи встелена верхівках очерету і майже зовсім не містить пуху; втоптана вона дуже щільно. У деяких гнізд є невелика кількість риби, припасені для пташенят раннього виведення. Пліч-о-пліч з таким гніздом розташовані інші, і такі групи розкидані на відстані 3-4 кроків один від одного. Усі вони розташовані по вигину водойми. Баклан викладає білі яйця з шорсткою шкаралупою. Порожня шкаралупа на просвіт має зеленувате забарвлення. Довжина яєць коливається між 55 і 61 мм, вони завширшки від 34 до 38 мм. Гніздовий період відбувається у квітні-червні.
Трапляється у Північній Америці, Гренландії, Європі (переважно Центральній та на Балканах, Лапландії), Північній Африці, Південній Азії (насамперед у Казахстані) і навіть в Австралії та Новій Зеландії. Гніздиться у Середній Азії та країн Середземномор'я. В Україні гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, на морському узбережжі, а також у окремих районах заходу країни; під час міграцій трапляється на більшій частині суходолу; зимує біля морського узбережжя, в пониззях Дніпра, Дунаю та Дністра. Чисельність в Європі станом на 2000 р. було оцінено в 310—370 тис. пар, в Україні — 65—75 тис. пар. Розмір популяції швидко збільшується. Селиться як на морі, так і на річках і озерах. Для нього важливо лише, щоб водойми були досить багаті рибою, зручні для полювання, відповідали необхідним умовам безпеки і підходили для гніздування. Цей баклан тримається також на великих відкритих і широких річках, навіть у гірських масивах. Тут зустрічається на висоті до 1500 метрів над рівнем моря. У воді намокає і часто сидить на кілках рибальських сіток, розпустивши крила для просушки. Живиться лише рибою. Плаває чудово, може триматися на воді у напівзануреному стані або так, що помітно лише шию і голову, чи тільки голову. Вельми майстерно птах пірнає, діє під водою не лише ногами, а й крилами, мовби летить під водою, роблячи різкі повороти, піднімаючись і опускаючись. Завдяки цьому намічена риба рідко йде від переслідування. М'язи голови у баклана надзвичайно сильні, а гострі краї дзьоба врізаються в здобич, що тій неможливо вирватися. Заковтує рибу баклан, виринувши на поверхню, швидко перекидаючи її так, щоб вона пішла в горло головою вперед, і високо закидаючи при цьому дзьоб. Цей птах дуже жадібний, їсть багато і часто хапає рибу, яка насилу проходить в його стравохід. Бувають випадки, що баклани гинуть, немаючи змоги проковтнути або викинути занадто велику рибу. Гніздиться колоніями близько біля води. На морських узбережжях влаштовується на низинних островах поблизу гирла річок, на скелях і каміннях. Охоче влаштовує гнізда на деревах: там, де є хоч якась деревна рослинність, нехай навіть у вигляді невеликого гаю, вона використовується великим бакланом для обладнання колоній. Селиться також у колоніях граків і чапель. Гніздо являє складену з очерету многокутну, майже круглу колонку, близько метра у висоту і близько третини метра в діаметрі. Колонка ця густо вкрита послідом птиці і навмисне їм обмазана. Внутрішність гнізда, дуже неглибока, трохи встелена верхівках очерету і майже зовсім не містить пуху; втоптана вона дуже щільно. У деяких гнізд є невелика кількість риби, припасені для пташенят раннього виведення. Пліч-о-пліч з таким гніздом розташовані інші, і такі групи розкидані на відстані 3-4 кроків один від одного. Усі вони розташовані по вигину водойми. Баклан викладає білі яйця з шорсткою шкаралупою. Порожня шкаралупа на просвіт має зеленувате забарвлення. Довжина яєць коливається між 55 і 61 мм, вони завширшки від 34 до 38 мм. Гніздовий період відбувається у квітні-червні.
Література
- Troglodytes. Західноукраїнський орнітофауністичний щорічник. (Ред. Химин М., Шидловський І., Горбань І.). – Луцьк: Світ птахів, 1993. – № 3. – 69 с.
- Troglodytes. Західноукраїнський орнітофауністичний щорічник. (Ред. Химин М., Шидловський І., Горбань І.). – № 6. – Луцьк: Світ птахів, 1996. – 43 с.
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Pelecaniformes
Phalacrocoracidae
