Синонім
- Microcarbo pygmaeus (Pallas, 1773)
- Halietor pygmeus Collar and Andrew (1988)
Народна назва
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 39-ти видів роду, один з 3-х видів у фауні України.
Пд.-Сх. Європа, Пн.-Сх. Африка, Мала Азія, р-ни Каспійського та Аральського морів. Зимує там само і дещо пд. В Україні гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Сх. Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях пд. країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється пн., зокрема у Київській обл., та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у бас. Дніпра.
На кінець 1980-х рр. чисельність у світі оцінювали у 13 тис., у Європі — у 6,2–7,5 тис. пар. У наступні роки вона швидко зростала, особливо в Європі. У 2002 р. тільки у дельті Дунаю гніздилась 9 тис. 341 пара, у тому числі 1 тис. 30 в українській її частині. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав’ї, нараховували до 2 тис. пар.
Перелітний, у дельті Дунаю частково осілий птах. До гніздування приступає у другій половині березня — першій половині квітня. Гніздиться майже виключно у великих змішаних колоніях лелеконоподібних птахів. У кладці 3–7, частіше 4–6 яєць. Насиджують обидва партнери. Молоді починають літати у віці 2–2,5 місяців. Статевої зрілості досягає у 2–3-річному віці. Живиться переважно дрібною рибою, рідше ракоподібними, земноводними, водяними комахами.
Охороняється у Дунайському та Чорноморському БЗ, Нижньодністровському національному природному парку. Потрібно заповідати придунайські оз. Кугурлуй та Картал.
Література
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.