НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Ardea purpurea
Linnaeus, 1766 - Чапля руда
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I)
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Євразії ареал цього виду тягнеться від Іспанії на заході до Індонезії на сході (див. карту). Руда чапля гніздиться в південній частині Піренейського півострова, в окремих районах Франції, в Нідерландах, потім від Північної Італії область її гніздування йде на схід через Балканський півострів і Угорщину до Іраку і Східного Пакистану. Далі — півострів Індостан, Цейлон, Індокитай і східні провінції Китаю. Східна межа поширення — Філіппінські острови, Рюкю і Тайвань, південна межа — Сулавесі і Малі Зондські острови. В Африці гніздів'я рудої чаплі знаходяться в північних частинах Марокко і Тунісу, далі ареал тягнеться від озера Вікторія і верхньої течії річки Конго на південь до Кейптауна. Гніздиться вона і на Мадагаскарі. В Україні це гніздовий, перелітний вид. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграцій може траплятися скрізь. На дерева руда чапля сідає рідко, а за небезпеки — ховається в очереті, де стає мало помітною. Селиться переважно в плавнях великих річок — в очереті або вербових чагарниках з розкиданими посеред них затонами. Не водиться в лісистих ландшафтах. Руда чапля може гарно маскуватися. Це часто роблять пташенята, якщо в гнізді їм загрожує небезпека, дорослі — рідше, лише в разі крайньої необхідності. При цьому чапля витягує шию та дзьоб вертикально вгору і застигає непорушно. Так її дуже важко помітити в очереті. Якщо ж ворог наближається, то чапля розкриває крила і намагається його злякати або відлітає. На нічліг птиці збираються у великі зграї. Зі сходом сонця вони прокидаються і вирушають на полювання. Як і сірі чаплі, руді підстерігають свою здобич, при цьому ці два близькі види не конкурують один з одним. Сірі чаплі полюють біля пологого берега на відкритій воді, а руді — добувають їжу в очереті або вербових чагарниках: заходять досить глибоко у воду, майже по саме черево, і годинами стоять на місці в очікуванні здобичі, не міняючи пози. Основна їжа рудої чаплі — риба. Вона ловить її швидким рухом дзьоба, піднімає голову і заковтує здобич повністю, головою вперед. Переважно полює на окунів, коропів, вугрів і щук. Також руда чапля ловить всіх тварин, з якими може впоратися — ящірок, змій, вужів, раків, равликів, молюсків, павуків, водяних жуків, жаб і навіть часничниць, які виділяють смердючий секрет, та зрідка — дрібних ссавців: мишей-маляток і водяних полівок, а також поїдає пташенят водоплавних птахів. У місцях, де з'являється сарана, руді чаплі переходять на живлення нею. За потреби стравохід чапель може дуже сильно розтягуватися. Людей руда чапля, як правило, уникає, але у пошуках корму може наближатися до рибальських селищ і зустрічається також в сільськогосподарських угіддях. Руді чаплі, що живуть в Африці, ведуть осілий спосіб життя. Євразійські популяції — перелітні, зимувати відлітають переважно в Африку — у вересні-жовтні, а інколи — в листопаді. Деякі зграї перетинають екватор. Навесні перелітні руді чаплі повертається. В південні райони Євразії, в тому числі — в Молдавію і Херсонську область України, — в другій половині березня. В північніші райони гніздування — в першій половині квітня, а інколи і пізніше. Летять зазвичай вночі. Як і всі чаплі, руді — моногамні птахи. Але рідко живуть окремо, віддаючи перевагу колоніям, в яких можуть жити до 20 пар. Перед спаровуванням виконують шлюбний танець — витягують шиї, розкланюються один перед одним і клацають дзьобами. Спаровуються ще на місцях зимівель, потім відлітають до місць гніздування. Гніздо зазвичай влаштовують в старому очереті. Його будують обидва партнери. Воно має форму платформи, складеної зі стебел очерету і гілок. Поруч нерідко будують ще одну резервну платформу — на ній відпочиває чапля, що змінилася з насиджування, а згодом сюди перебираються з гнізда деякі з пташенят. Поперечний діаметр гнізда зазвичай — 60 см, рідше — до 80 см. Заввишки воно може бути і до 2-х метрів. Лише у виняткових випадках руді чаплі влаштовують гнізда високо на деревах і дуже рідко — сідають на високі дерева, як це часто роблять сірі чаплі. Будують гніздо і насиджують кладку обоє батьків. У гнізді вони виконують своєрідний ритуал, що нагадує шлюбний танець: церемонно вітають один одного, піднявши «чубчик», витягнувши шию і глухо кричать. Птиця, що зазвичай сидить в гнізді, неохоче покидає своє місце, піднімаючись лише після декількох ударів дзьоба партнера. А під час насиджування яєць і турботи про пташенят постійно підновлюють крихке гніздо. Спочатку воно має вигляд воронки, складеної з хворостинок, пізніше чаплі утоптують його і воно стає пласким. Яйця самка відкладає в середині травня. Вони ясно-блакитні, завдовжки 55 мм, значно менші, ніж у сірої чаплі. У кладці — від 3 до 5 яєць, рідко зустрічається до 8 яєць. Починає насиджування чапля після того, як з'явилося перше яйце. Час інкубації — від 24 до 28 днів. Різниця в строках вилуплення всередині однієї колонії може складати до 4 тижнів. Пізніше, у разі потреби, батьки закривають пташенят від сонця. А корм їм приносять в розширеній ділянці стравоходу — біля входу в шлунок. Пташенята хапають дорослих чапель збоку за дзьоб і тягнуть його до себе вниз. У разі небезпеки 10-денні пташенята вилазять з гнізда, але потім знову повертаються. Через два місяці після вилуплення молоді чаплі, які ще рудіші за дорослих, вже можуть літати самостійно. Перед вильотом з гнізда вони вже ходять в очереті, але годуються ще в гнізді. У віці 7-8 тижнів лишають гніздо, яке чаплі використовують і в наступному році. У молодих ружих чапель немає прикрас з пір'я. Все оперення їх здається матовим.
В Євразії ареал цього виду тягнеться від Іспанії на заході до Індонезії на сході (див. карту). Руда чапля гніздиться в південній частині Піренейського півострова, в окремих районах Франції, в Нідерландах, потім від Північної Італії область її гніздування йде на схід через Балканський півострів і Угорщину до Іраку і Східного Пакистану. Далі — півострів Індостан, Цейлон, Індокитай і східні провінції Китаю. Східна межа поширення — Філіппінські острови, Рюкю і Тайвань, південна межа — Сулавесі і Малі Зондські острови. В Африці гніздів'я рудої чаплі знаходяться в північних частинах Марокко і Тунісу, далі ареал тягнеться від озера Вікторія і верхньої течії річки Конго на південь до Кейптауна. Гніздиться вона і на Мадагаскарі. В Україні це гніздовий, перелітний вид. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграцій може траплятися скрізь. На дерева руда чапля сідає рідко, а за небезпеки — ховається в очереті, де стає мало помітною. Селиться переважно в плавнях великих річок — в очереті або вербових чагарниках з розкиданими посеред них затонами. Не водиться в лісистих ландшафтах. Руда чапля може гарно маскуватися. Це часто роблять пташенята, якщо в гнізді їм загрожує небезпека, дорослі — рідше, лише в разі крайньої необхідності. При цьому чапля витягує шию та дзьоб вертикально вгору і застигає непорушно. Так її дуже важко помітити в очереті. Якщо ж ворог наближається, то чапля розкриває крила і намагається його злякати або відлітає. На нічліг птиці збираються у великі зграї. Зі сходом сонця вони прокидаються і вирушають на полювання. Як і сірі чаплі, руді підстерігають свою здобич, при цьому ці два близькі види не конкурують один з одним. Сірі чаплі полюють біля пологого берега на відкритій воді, а руді — добувають їжу в очереті або вербових чагарниках: заходять досить глибоко у воду, майже по саме черево, і годинами стоять на місці в очікуванні здобичі, не міняючи пози. Основна їжа рудої чаплі — риба. Вона ловить її швидким рухом дзьоба, піднімає голову і заковтує здобич повністю, головою вперед. Переважно полює на окунів, коропів, вугрів і щук. Також руда чапля ловить всіх тварин, з якими може впоратися — ящірок, змій, вужів, раків, равликів, молюсків, павуків, водяних жуків, жаб і навіть часничниць, які виділяють смердючий секрет, та зрідка — дрібних ссавців: мишей-маляток і водяних полівок, а також поїдає пташенят водоплавних птахів. У місцях, де з'являється сарана, руді чаплі переходять на живлення нею. За потреби стравохід чапель може дуже сильно розтягуватися. Людей руда чапля, як правило, уникає, але у пошуках корму може наближатися до рибальських селищ і зустрічається також в сільськогосподарських угіддях. Руді чаплі, що живуть в Африці, ведуть осілий спосіб життя. Євразійські популяції — перелітні, зимувати відлітають переважно в Африку — у вересні-жовтні, а інколи — в листопаді. Деякі зграї перетинають екватор. Навесні перелітні руді чаплі повертається. В південні райони Євразії, в тому числі — в Молдавію і Херсонську область України, — в другій половині березня. В північніші райони гніздування — в першій половині квітня, а інколи і пізніше. Летять зазвичай вночі. Як і всі чаплі, руді — моногамні птахи. Але рідко живуть окремо, віддаючи перевагу колоніям, в яких можуть жити до 20 пар. Перед спаровуванням виконують шлюбний танець — витягують шиї, розкланюються один перед одним і клацають дзьобами. Спаровуються ще на місцях зимівель, потім відлітають до місць гніздування. Гніздо зазвичай влаштовують в старому очереті. Його будують обидва партнери. Воно має форму платформи, складеної зі стебел очерету і гілок. Поруч нерідко будують ще одну резервну платформу — на ній відпочиває чапля, що змінилася з насиджування, а згодом сюди перебираються з гнізда деякі з пташенят. Поперечний діаметр гнізда зазвичай — 60 см, рідше — до 80 см. Заввишки воно може бути і до 2-х метрів. Лише у виняткових випадках руді чаплі влаштовують гнізда високо на деревах і дуже рідко — сідають на високі дерева, як це часто роблять сірі чаплі. Будують гніздо і насиджують кладку обоє батьків. У гнізді вони виконують своєрідний ритуал, що нагадує шлюбний танець: церемонно вітають один одного, піднявши «чубчик», витягнувши шию і глухо кричать. Птиця, що зазвичай сидить в гнізді, неохоче покидає своє місце, піднімаючись лише після декількох ударів дзьоба партнера. А під час насиджування яєць і турботи про пташенят постійно підновлюють крихке гніздо. Спочатку воно має вигляд воронки, складеної з хворостинок, пізніше чаплі утоптують його і воно стає пласким. Яйця самка відкладає в середині травня. Вони ясно-блакитні, завдовжки 55 мм, значно менші, ніж у сірої чаплі. У кладці — від 3 до 5 яєць, рідко зустрічається до 8 яєць. Починає насиджування чапля після того, як з'явилося перше яйце. Час інкубації — від 24 до 28 днів. Різниця в строках вилуплення всередині однієї колонії може складати до 4 тижнів. Пізніше, у разі потреби, батьки закривають пташенят від сонця. А корм їм приносять в розширеній ділянці стравоходу — біля входу в шлунок. Пташенята хапають дорослих чапель збоку за дзьоб і тягнуть його до себе вниз. У разі небезпеки 10-денні пташенята вилазять з гнізда, але потім знову повертаються. Через два місяці після вилуплення молоді чаплі, які ще рудіші за дорослих, вже можуть літати самостійно. Перед вильотом з гнізда вони вже ходять в очереті, але годуються ще в гнізді. У віці 7-8 тижнів лишають гніздо, яке чаплі використовують і в наступному році. У молодих ружих чапель немає прикрас з пір'я. Все оперення їх здається матовим.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Ciconiiformes
Ardeidae
