Синонім
- Anas ferruginea Pallas, 1764
- Casarca ferruginea (Pallas, 1764)
Народна назва
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.
Пд. Європа, Пн. Африка та Центральна Азія. В Україні гніздиться на пн. узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський п-ів) та в сх. частині Луганської обл. У XVII–XIX ст. гніздився у степовій та лісостеповій смугах, в ін. місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у Зх. Україні, середній частині бас. Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках БЗ «Асканії-Нови» (700–1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.
Ймовірно, чисельність не перевищує 340–360 пар; найбільше на сх. Криму (понад 80 пар) та на сх. Луганської обл. (біля 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у БЗ «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) становить 120–200 пар. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає.
Перелітний птах. У місцях гніздування з’являється у другій пол. березня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утворюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах лисиць, на скелях та кручах (часто на значній висоті), у покинутих будівлях. У кладці 8–12 яєць (квітень); у місцях, де огар гніздиться колоніями, знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25–30 діб); молоді птахи стають на крила у другій половині липня — на початку серпня. Відлітає на зимівлю в кінці жовтня — на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та осок, зерно) та тваринною (комахи, молюски) їжею.
Охороняється у БЗ «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду на Керченському п-ві, а в «Асканії-Нові» посилити гетерозиготність напіввільної популяції через обмін птахів з зоопарків.
У БЗ «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду в Україні. За період 1983–2000 рр. у природу випущено понад 3400 ос. Розроблено технологію штучного розведення.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.