Народна назва
Мала чирянка, Чирок-свистунок, Чирок-свистунець
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
Цінність виду
Мисливський вид
Примітки
Детально
Одна з найчисленніших качок, що трапляються в Європі. У деяких місцях живе більше чирянок, ніж крижнів. Мала чирянка — найдрібніша з європейських видів качок. Мешкає на більшій частині території Європи та Азії, її часто можна спостерігати і в Україні. Підвид цієї качки трапляється на півночі та заході Північної Америки. Північноамериканський підвид іноді називають каролінською малою чирянкою, оскільки цей птах живе тільки в Кароліні.
Регіон гніздування малої чирянки досить великий — більша частина Середньої Азії, Монголія, Маньчжурія та Японія; сягає він і до півдня Західної Європи. У наші дні малі чирянки досить численні, проте зникають невеликі водоймища, у яких вони гніздуються.
В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться головним чином в Поліському регіоні; під час міграції трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах в глибині суходолу.
Статеве дозрівання: у віці 1 року. Період гніздування: з квітня. Кількість яєць: 8-11. Висиджування: 21-23 дні. Пташенята стають на крило: з 25-30 днів.
За винятком періоду гніздування, птахи тримаються невеликими зграями. Іжа: водні рослини, комахи, жуки і їхні личинки, двостулкові молюски та равлики. Тривалість життя: приблизно 16 років.
Малі чирянки харчуються як рослинними, так і тваринними кормами. До складу рослинних кормів входять зелені частини рослин і їх насіння, переважно водних рослин, а тваринних — водні безхребетні. Більшу частину їжі птахи знаходять у воді. Чирянки опускають дзьоб у воду і відціджують з води їжу. На землі ці качки пересуваються на своїх коротких ногах незграбно, перевалюючись, і дзьобом ворушать траву у пошуках їжі. Малі чирянки, що живуть на віддалених від населених пунктів водоймищах, виходять на пошуки їжі вдень. Птахи плавають по воді, дзьобом збираючи їстівні частини рослин і комах. Влітку малі чирянки харчуються тваринними кормами — личинками бабок, ручайників і водомірами.
Мала чирянка селиться уздовж берегів водоймищ, розташованих в лісовій або лісостеповій смузі. Цей водоплавний птах віддає перевагу заболоченим водоймищам, інколи гніздується уздовж берегів річок з повільною течією. Мала чирянка більшу частину корму добуває у воді. Гнізда малі чирянки зазвичай влаштовують серед густої прибережної рослинності. У зимовий час вони об'єднуються у величезні зграї разом з іншими водоплавними птахами і тримаються на річках, великих озерах, у гирлах річок і на морському узбережжі. Близький родич чирянки — чирянка-квоктун. Зовні і своїми розмірами квоктун схожий на родича, проте в звичайному наряді на голові у самця є біла смуга.
З початком періоду гніздування селезень вдягається у вражаючий своїм забарвленням шлюбний наряд. Голова, горло і верхня частина його шиї стають рудувато-коричневими. Боки голови забарвлюються в синювато-зелений колір з мідно-червоним відливом. Спинка та крила селезня сірі з чорними поперечними цівками. Нижня частина його тіла світліша. На крилах чітко виділяються яскраві зелені дзеркальця. Токування малих чирянок подібне до токування крижня. Селезені в період гніздування агресивно настроєні по відношенню до суперників. Проте, на відміну від інших качиних, самець малої чирянки не захищає свою ділянку. Пари утворюються ще на зимівлях. Самець та самка разом летять на пошуки місця для гнізда. Гніздо має бути добре укрите серед трав'янистих кущів або прибережних чагарників. Своїми грудьми самка немов «угвинчується» в землю, влаштовуючи ямку, в яку будуть відкладені яйця. Лоток вистилається травинками. У повній кладці буває від 8 до 11 яєць. Насиджує яйця тільки самка. У південних районах пташенята з'являються в кінці травня — на початку червня, а в північних — у липні. Після того, як пташенята, що вийшли з яєць, обсохнуть, качка зводить їх на воду. Пуховички вже з першого дня життя добре плавають і пірнають.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source