НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Mareca penelope
(Linnaeus, 1758) - Свищ
Синонім
- Anas penelope (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, мігруючий, зимуючий птах. Свищ мешкає у північних частинах Європи та Азії: від Ісландії, Скандинавії до Чутотки і Камчатки (Росія), Північно-Західної Монголії. Всюди, окрім Британських островів, він перелітний птах. Зимує у Західній Європі, Середземномор'ї, у південних частинах Азії та у Японії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-Західному Причорномор’ї, на Сиваші та в Західному Приазов'ї. Свищ літає легко та швидко, за маневреністю поступається лише чиркам. З води піднімається легко, при необхідності може злітати майже вертикально. Селиться на озерах, які багаті водяною рослинністю та невеликими вільними плесами. Озер, що заросли очеретом свищі уникають. Навесні на місця гніздування свищі прилітають запізно, приблизно в середині квітня-наприкінці травня. З'являються вже парами. У шлюбний період чужих самок самці свища не переслідують. Гнізда розташовані на землі поблизу водоймищ, зазвичай добре укриті під кущами, деревами. Гнізда мають вигляд ямки глибиною 5-7 см, з дуже бідною рослинністю як настилом або без неї, проте із значною кількістю пуху. У кладці як правило 7-10 яєць, частіше 9. Яйця білого кольору. Розміри яйця 50-59х33-40 мм. У висиджуванні бере участь тільки самка впродовж 22-25 днів. У гнізді пташенята залишаються біля доби, після чого, як просохнуть, мати виводить їх до водоймища. Вони вже добре пересуваються суходолом і плавають. Каченята ростуть швидко і у віці 45 днів починають літати. Наприкінці серпня — на початку вересня, іноді й у жовтні свищі відлітають на зимівлю. Харчуються рослинною їжою, здебільшого зеленим листям, корінням та цибулинами водяних рослин, як то сусака, валліснерії, резухи, рдеста. Іноді свищі вживають молюсків.
В Україні гніздовий, мігруючий, зимуючий птах. Свищ мешкає у північних частинах Європи та Азії: від Ісландії, Скандинавії до Чутотки і Камчатки (Росія), Північно-Західної Монголії. Всюди, окрім Британських островів, він перелітний птах. Зимує у Західній Європі, Середземномор'ї, у південних частинах Азії та у Японії. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-Західному Причорномор’ї, на Сиваші та в Західному Приазов'ї. Свищ літає легко та швидко, за маневреністю поступається лише чиркам. З води піднімається легко, при необхідності може злітати майже вертикально. Селиться на озерах, які багаті водяною рослинністю та невеликими вільними плесами. Озер, що заросли очеретом свищі уникають. Навесні на місця гніздування свищі прилітають запізно, приблизно в середині квітня-наприкінці травня. З'являються вже парами. У шлюбний період чужих самок самці свища не переслідують. Гнізда розташовані на землі поблизу водоймищ, зазвичай добре укриті під кущами, деревами. Гнізда мають вигляд ямки глибиною 5-7 см, з дуже бідною рослинністю як настилом або без неї, проте із значною кількістю пуху. У кладці як правило 7-10 яєць, частіше 9. Яйця білого кольору. Розміри яйця 50-59х33-40 мм. У висиджуванні бере участь тільки самка впродовж 22-25 днів. У гнізді пташенята залишаються біля доби, після чого, як просохнуть, мати виводить їх до водоймища. Вони вже добре пересуваються суходолом і плавають. Каченята ростуть швидко і у віці 45 днів починають літати. Наприкінці серпня — на початку вересня, іноді й у жовтні свищі відлітають на зимівлю. Харчуються рослинною їжою, здебільшого зеленим листям, корінням та цибулинами водяних рослин, як то сусака, валліснерії, резухи, рдеста. Іноді свищі вживають молюсків.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Anseriformes
Anatidae
