Народна назва
Дика качка
Природоохоронний статус
Bo (II); EUBD (IIA)
Цінність виду
Мисливський вид
Примітки
Детально
Крижень водиться у всій Європі, Північній Африці, більшій частині Азії і Північної Америки. У Південній Європі, північній Африці і південних штатах США він буває переважно взимку, летячи до Азорських островів, Мадейри, Канарських островів, Нубії, північної Індії і навіть північної частини Південної Америки.
Крижень був успішно переселений до Нової Зеландії і Південно-східної Австралії.
У Європі він трапляється всюди. Крижень — перелітний птах. Окремі особини цього виду зимують у незамерзаючих місцях. Відомі зимівлі качок в містах. Останнім часом у деяких містах, наприклад, в Ужгороді, крижні стали залишатися на зиму, хоча раніше відлітали в райони Прикаспійської низовини, Причорномор'я, Месопотамії і Індостану.
Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретами, травою, хоча під час прольоту і взимку тримається і в морі біля берегів. Це обережний птах, який швидко літає, у разі потреби добре пірнає, вдень ховається, а вночі випливає на відкриті місця і робить перельоти на місця, де годується. Наприкінці літа крижень часто літає на хлібні поля. У містах, де він живе поруч з людиною, його поведінка може практично не відрізнятись від свійської птиці - маси птахів прилітають до людей, які їх підгодовують.
Крижень харчується рослинною їжею, комахами, молюсками, дрібною рибою, пуголовками, ракоподібними.
Під час розмноження крижні розбиваються на пари, але самець тримається біля самиці лише до того часу, коли вона сяде на яйця. Гніздо влаштовується в очереті, на купині, у дуплах, іноді навіть у воронячих і сорочих гніздах. Кладка зазвичай складається з 6-8, але іноді навіть 16 зеленувато-жовтуватих яєць. Насиджування триває 26-28 днів. Молодняк піднімається на крило у віці 2-х місяців.
Незважаючи на активне полювання, у Європі налічують до 8 мільйонів, у Північній Америці — 17-18 мільйонів, а в Новій Зеландії понад 5 мільйонів цих птахів.
Від крижня шляхом штучної селекції виведені більшість сучасних порід свійських качок.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Химин М.В. Результати пізньоосінніх обліків птахів на озері Біле Рівненського природного заповідника в 2006-2011 роках // Troglodytes. Праці Західноукраїнського орнітологічного товариства. – 2012. – Вип.3. – С.132-134.
View source
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source