НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aythya ferina
(Linnaeus, 1758) - Попелюх
Синонім
- Anas ferina Linnaeus, 1758
Народна назва
Чернь червоноголова
Чернь червоноголова
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; EUBD (IIA)
IUCN: VU; EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
МСОП: Vulnerable A2ab+3b+4ab
МСОП: Vulnerable A2ab+3b+4ab
Детально
Гніздовий ареал охоплює значну частину Євразії від Ісландії, Британських островів, Франції та південної частини Піренейського півострова на схід до Забайкалля. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу. Населяє відкриті, глибокі озера, порослі очеретом, рогозом, великі водосховища, ставки, значно рідше — річки з глибокими плесами та старицями з високою водною та навколо водною рослинністю. Досить часто оселяється на ставках рибгоспів. Чисельність в Європі оцінюється в 210—440 тис. пар, в Україні — 17,3—25,9 тис. пар. Самка будує гніздо в різноманітних місцях, переважно у важкодоступних (на склавинах, заломах очерету, в густих заростях рогозу, ситника, інколи на плаваючих купках рослинності тощо), нерідко на дамбах очисних споруд серед високої та густої рослинності, на високих купинах, заболочених ділянок островів тощо, але завжди в безпосередній близькості від водойми. Для гнізда попелюх використовує значно більше будівельного матеріалу, ніж крижень. Ним слугують торішні стебла та листя водно-болотних або лучних рослин. По ходу відкладання яєць птах додає до нього пух, яким вистилає лоток та оточує (у вигляді валика) яйця. Повна кладка містить 6—12 (частіше 6—10) яєць з гладкою, матовою, без рисунка шкаралупою. Забарвлення її варіює від зеленувато-сірого до бурувато-зеленого кольору та по ходу насиджування стає брудно-оливковим або жовтувато-сірим. Досить часто в гніздо відкладають яйця дві або три самки, тоді їх може бути 20—27 та навіть до 35. Гніздування починається порівняно пізно — в середині або наприкінці травня, коли розвивається навколоводна рослинність та з'являються підсохлі ділянки для розташування гнізд. Повні свіжі кладки зустрічаються наприкінці травня — на початку червня. За сезон одна кладка. Насиджує протягом 23—24 діб самка. Пташенята, як і у інших гусеподібних, виводкові. Живиться рослинними та тваринними кормами, однак їх співвідношення може змінюватися в залежності від року та його пори. Навесні та восени переважає рослинна їжа — насіння, корінці та вегетативні частини трав та водних рослин. Влітку та взимку основу раціону складають дрібні безхребетні (водні комахи та їхні личинки, молюски, ракоподібні та черви), а також в меншому ступені земноводні та дрібна риба. У пошуках їжі зазвичай пірнає на глибину до 2,5 м, а також скльовує їжу з поверхні водних рослин.
Гніздовий ареал охоплює значну частину Євразії від Ісландії, Британських островів, Франції та південної частини Піренейського півострова на схід до Забайкалля. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу. Населяє відкриті, глибокі озера, порослі очеретом, рогозом, великі водосховища, ставки, значно рідше — річки з глибокими плесами та старицями з високою водною та навколо водною рослинністю. Досить часто оселяється на ставках рибгоспів. Чисельність в Європі оцінюється в 210—440 тис. пар, в Україні — 17,3—25,9 тис. пар. Самка будує гніздо в різноманітних місцях, переважно у важкодоступних (на склавинах, заломах очерету, в густих заростях рогозу, ситника, інколи на плаваючих купках рослинності тощо), нерідко на дамбах очисних споруд серед високої та густої рослинності, на високих купинах, заболочених ділянок островів тощо, але завжди в безпосередній близькості від водойми. Для гнізда попелюх використовує значно більше будівельного матеріалу, ніж крижень. Ним слугують торішні стебла та листя водно-болотних або лучних рослин. По ходу відкладання яєць птах додає до нього пух, яким вистилає лоток та оточує (у вигляді валика) яйця. Повна кладка містить 6—12 (частіше 6—10) яєць з гладкою, матовою, без рисунка шкаралупою. Забарвлення її варіює від зеленувато-сірого до бурувато-зеленого кольору та по ходу насиджування стає брудно-оливковим або жовтувато-сірим. Досить часто в гніздо відкладають яйця дві або три самки, тоді їх може бути 20—27 та навіть до 35. Гніздування починається порівняно пізно — в середині або наприкінці травня, коли розвивається навколоводна рослинність та з'являються підсохлі ділянки для розташування гнізд. Повні свіжі кладки зустрічаються наприкінці травня — на початку червня. За сезон одна кладка. Насиджує протягом 23—24 діб самка. Пташенята, як і у інших гусеподібних, виводкові. Живиться рослинними та тваринними кормами, однак їх співвідношення може змінюватися в залежності від року та його пори. Навесні та восени переважає рослинна їжа — насіння, корінці та вегетативні частини трав та водних рослин. Влітку та взимку основу раціону складають дрібні безхребетні (водні комахи та їхні личинки, молюски, ракоподібні та черви), а також в меншому ступені земноводні та дрібна риба. У пошуках їжі зазвичай пірнає на глибину до 2,5 м, а також скльовує їжу з поверхні водних рослин.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Химин М.В. Результати пізньоосінніх обліків птахів на озері Біле Рівненського природного заповідника в 2006-2011 роках // Troglodytes. Праці Західноукраїнського орнітологічного товариства. – 2012. – Вип.3. – С.132-134.
View source - Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Anseriformes
Anatidae
