НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Liometopum microcephalum
(Panzer, 1798) - Мураха малоголова
Синонім
- Formica microcephalum Panzer, 1798
- Formica austriaca Mayr, 1853
Народна назва
Ліометопум мікроцефалюм
Ліометопум мікроцефалюм
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 8 видів голарктичного роду (також 6 викопних видів з еоценових, олігоценових та міоценових відкладів Європи, відомі з Азії та Північної Америки), в Палеарктиці 3 види, в Україні — 1. Реліктовий євро-кавказський лісовий вид, що поширений в Пд. та Середній Європі, на пд. Сх. Європи, на Кавказі та в Ірані. В Україні відомі чотири знахідки в Закарпатті, Самарському лісі (Дніпропетровська обл.), на о. Козачий на Дніпрі нижче греблі Каховської ГЕС (Херсонська обл.) та на безіменному острівці в дельті Дунаю (Одеська обл.). В Україні чисельність дуже низька, хоча в Зх. Європі цей вид локально є звичайним. Може повністю зникнути при деградації лісів внаслідок антропогенного пресу та вирубуванні старих дуплястих дерев. Вид з високим рівнем соціальної організації, сім’ї великі, можуть налічувати десятки тисяч робітниць, мають територію, що охороняється, та низку розвинених фуражуваль-них доріг на ґрунті та деревах. Гнізда будує в дуплах старих листяних дерев (переважно дубів). Одна сім’я зазвичай має основне та декілька додаткових гнізд, пов’язаних обмінними дорогами. Найбільш активні з першої половини квітня, на початку літа активність знижується, що пов’язано з закінченням розвитку личинок в гніздах. Літ крилатих особин — в червні–липні. Живляться медяною росою попелиць та інших сисних комах, різноманітними безхребетними тваринами та їхніми рештками. Необхідно зберігати ділянки, де існують поселення цих мурашок, надавити їм природоохоронного статусу. Особливу увагу слід приділити збереженню старих дібров, а також окремих дуплястих дерев.
Один з 8 видів голарктичного роду (також 6 викопних видів з еоценових, олігоценових та міоценових відкладів Європи, відомі з Азії та Північної Америки), в Палеарктиці 3 види, в Україні — 1. Реліктовий євро-кавказський лісовий вид, що поширений в Пд. та Середній Європі, на пд. Сх. Європи, на Кавказі та в Ірані. В Україні відомі чотири знахідки в Закарпатті, Самарському лісі (Дніпропетровська обл.), на о. Козачий на Дніпрі нижче греблі Каховської ГЕС (Херсонська обл.) та на безіменному острівці в дельті Дунаю (Одеська обл.). В Україні чисельність дуже низька, хоча в Зх. Європі цей вид локально є звичайним. Може повністю зникнути при деградації лісів внаслідок антропогенного пресу та вирубуванні старих дуплястих дерев. Вид з високим рівнем соціальної організації, сім’ї великі, можуть налічувати десятки тисяч робітниць, мають територію, що охороняється, та низку розвинених фуражуваль-них доріг на ґрунті та деревах. Гнізда будує в дуплах старих листяних дерев (переважно дубів). Одна сім’я зазвичай має основне та декілька додаткових гнізд, пов’язаних обмінними дорогами. Найбільш активні з першої половини квітня, на початку літа активність знижується, що пов’язано з закінченням розвитку личинок в гніздах. Літ крилатих особин — в червні–липні. Живляться медяною росою попелиць та інших сисних комах, різноманітними безхребетними тваринами та їхніми рештками. Необхідно зберігати ділянки, де існують поселення цих мурашок, надавити їм природоохоронного статусу. Особливу увагу слід приділити збереженню старих дібров, а також окремих дуплястих дерев.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Hymenoptera
Formicidae
