НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aythya marila
(Linnaeus, 1761) - Чернь морська
Синонім
- Anas marila Linnaeus, 1761
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні мігруючий, зимуючий вид. Морська чернь гніздиться в арктичних широтах Євразії та Північної Америки. У Скандинавії піднімається приблизно до 70-ї паралелі, відсутня лише на самому півночі півострова. На російській півночі трапляється на захід від Уралу до узбережжя Північного Льодовитого океану, на Ямалі до 70° пн. ш., на Таймирі до 74° пн. ш., на схід до гирла Колими та південного підніжжя Анадирського хребта до 71° пн. ш. На американському континенті гніздиться на Алясці до затоки Коцебу на схід до морського узбережжя. Південна межа гніздового ареалу охоплює лісотундру та північну межу тайги. За межами материків населяє Ісландію, Аландські, Командорські, Курильські, Алеутські острови, Сахалін, острови Еланд і Готланд. Переважно перелітний птах, зимує на морських узбережжях помірних широт, у тому числі на Чорному, Азовському та Каспійському морях, біля південного Сахаліну. Невеликі осілі популяції відмічені біля південних берегів Аляски, на південному заході Ісландії. В Україні пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя. Чисельність в Європі оцінена в 180-190 тис. пар, вона є стабільною; зимує понад 120 тис. особин. В Україні чисельність зимуючих птахів оцінюється в 20-100 тис. пар. У сезон розмноження населяє чагарникову тундру, лісотундру та північну тайгу, де зустрічається на різноманітних проточних водоймах із зарослими берегами від невеликих мілководних боліт та річок до крупних озер. Початок сезону розмноження припадає на кінець травня — початок червня, коли земля звільняється від снігу. Пари часто утворюються ще до прибуття на місця гніздування. Морські черні самостійних колоній не утворюють, але інколи гніздяться невеликими групами та неподалік від колоній мартинів і крячків. Гніздо являє собою заглиблення в землі, вимощене торішньою травою та пухом, зазвичай розміщується в сухому місці серед купин недалеко від води, в заростях осоки тощо. Діаметр гнізда 25-30 см, висота до 17 см і вище. Кладка складається з 8-11 брудно-оливкових яєць, які відкладаються з інтервалом у добу. Насиджує кладку та водить потомство тільки самка. Період інкубації становить 26-28 діб, вкриті пухом пташенята з'являються синхронно протягом однієї доби. Здатність до польоту набувають через 35-42 дні після вилуплення. Раціон змішаний та приблизно в рівних долях складається з рослинних та тваринних кормів. Важливу роль, особливо в зимовий період, складають молюски — мідії, макоми (Macoma), серцевидки (Cardium), гідробії (Hydrobia), затворки (Valvata), перлівниці (Unio), беззубки (Anodonta) та ін. Крім того, живиться рачками, личинками водних комах, дрібною рибою, кільчастими червами, а також вегетативними частинами (кореневищами, листям та насінням) водних рослин.
В Україні мігруючий, зимуючий вид. Морська чернь гніздиться в арктичних широтах Євразії та Північної Америки. У Скандинавії піднімається приблизно до 70-ї паралелі, відсутня лише на самому півночі півострова. На російській півночі трапляється на захід від Уралу до узбережжя Північного Льодовитого океану, на Ямалі до 70° пн. ш., на Таймирі до 74° пн. ш., на схід до гирла Колими та південного підніжжя Анадирського хребта до 71° пн. ш. На американському континенті гніздиться на Алясці до затоки Коцебу на схід до морського узбережжя. Південна межа гніздового ареалу охоплює лісотундру та північну межу тайги. За межами материків населяє Ісландію, Аландські, Командорські, Курильські, Алеутські острови, Сахалін, острови Еланд і Готланд. Переважно перелітний птах, зимує на морських узбережжях помірних широт, у тому числі на Чорному, Азовському та Каспійському морях, біля південного Сахаліну. Невеликі осілі популяції відмічені біля південних берегів Аляски, на південному заході Ісландії. В Україні пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя. Чисельність в Європі оцінена в 180-190 тис. пар, вона є стабільною; зимує понад 120 тис. особин. В Україні чисельність зимуючих птахів оцінюється в 20-100 тис. пар. У сезон розмноження населяє чагарникову тундру, лісотундру та північну тайгу, де зустрічається на різноманітних проточних водоймах із зарослими берегами від невеликих мілководних боліт та річок до крупних озер. Початок сезону розмноження припадає на кінець травня — початок червня, коли земля звільняється від снігу. Пари часто утворюються ще до прибуття на місця гніздування. Морські черні самостійних колоній не утворюють, але інколи гніздяться невеликими групами та неподалік від колоній мартинів і крячків. Гніздо являє собою заглиблення в землі, вимощене торішньою травою та пухом, зазвичай розміщується в сухому місці серед купин недалеко від води, в заростях осоки тощо. Діаметр гнізда 25-30 см, висота до 17 см і вище. Кладка складається з 8-11 брудно-оливкових яєць, які відкладаються з інтервалом у добу. Насиджує кладку та водить потомство тільки самка. Період інкубації становить 26-28 діб, вкриті пухом пташенята з'являються синхронно протягом однієї доби. Здатність до польоту набувають через 35-42 дні після вилуплення. Раціон змішаний та приблизно в рівних долях складається з рослинних та тваринних кормів. Важливу роль, особливо в зимовий період, складають молюски — мідії, макоми (Macoma), серцевидки (Cardium), гідробії (Hydrobia), затворки (Valvata), перлівниці (Unio), беззубки (Anodonta) та ін. Крім того, живиться рачками, личинками водних комах, дрібною рибою, кільчастими червами, а також вегетативними частинами (кореневищами, листям та насінням) водних рослин.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Anseriformes
Anatidae
