Синонім
- Anas nigra Linnaeus, 1758
Народна назва
Природоохоронний статус
Bo (AEWA)
Цінність виду
Мисливський вид
Примітки
Детально
В Україні рідкісний залітний взимку.
Євразія від Скандинавії на сході до дельти Лени, верхів'я Хатанги, верхньої течії Підкам'яної Тунгуски. На півночі Європи до арктичного узбережжя, на Ямалі до 71-ї паралелі, в долині Єнісею до 72-ї паралелі, на східному Таймирі до 75-ї паралелі, до дельти Лени. На південь ареал в європейській частині Росії проходить приблизно по 65-й паралелі, в Західному Сибіру до 64-ї паралелі, до басейну верхнього Вілюя. Острови: Ісландія, Британські, Шпіцберген, Ведмежий, Хіума, Сааремаа, ймовірно Колгуєв, Вайгач та південний острів Нової Землі.
Синьга кочуючий або перелітний вид. Переміщення на місця зимівлі тривають у вересні — жовтні. Восени птахи летять мало, більшу частину відстані долаючи поступово морем. Навесні здійснюють перельоти над морем.
Зимує синьга на незамерзаючих морських акваторіях біля північного узбережжя материків, найбільші скупченні відомі на Балтиці, в Північному морі. На Каспії, Чорному морі зимують поодинокі птахи.
Синьга живиться переважно молюсками (зокрема, мідіями), а також дрібними ракоподібними, личинками комах (бабок, хірономід). У прісних водоймах основу здобичі складають комахи та дрібна риба. Чудово плаває та пірнає, під водою грібні рухи здійснює крилами. Їжу здобуває пірнаючи під водою, при цьому птах може досягати глибини до 30 м.
Моногам, статева зрілість настає у 2 роки. До місць гніздування прилітає з березня по червень. Гніздиться біля річок із повільною течією, озер та ставків, розташованих в лісотундрі або в тундрі. В тайзі гніздиться на мохових долотах. Відомі також поселення на островах у морі та морському узбережжі. Гнізда складаються з рослинного матеріалу, синьга їх розміщує біля самої води під кущем або серед трави. У гніздах з повною кладкою яєць багато пуху, який утворює валик навколо самки і закриває яйця на час її відсутності. Гніздовий період розтягнутий з березня по червень. Повна кладка складається з 6-9 бурувато-зелених яєць. Пташенята вилуплюються через 27-31 день. Відразу після народження виводок слідує за самкою до води. Через 40-45 днів вони стають самостійними. Самці вже у червні залишають місця гніздування та повертаються на море для линяння.
Поза періодом розмноження синька тримається зграями на відкритій воді.
Линяння відбувається двічі на рік. Повне линяють у самців відбувається протягом серпня — вересня, інколи розтягується до зимівлі. Линяння самок розпочинається після підйому на крило молодих птахів. Друге, передшлюбне линяння у птахів обох статей (змінюються стернові пера та контурні) припадає на березень — квітень.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source