НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Pandion haliaetus
(Linnaeus, 1758) - Скопа
Синонім
- Falco haliaetus Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі; RDBUkrCarp: EN; Reg
Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі; RDBUkrCarp: EN; Reg
Цінність виду
Примітки
ЧК Харківської області, 2013
ЧК Харківської області, 2013
Детально
Вид монотипного роду та монотипної родини. Майже всі континенти, окрім Антарктики, Пд. Америки і більшої частини Африки. Вся територія України входить до гніздового ареалу виду. Під час міграцій трапляється по всій території країни. Буковина – зустрічається cпорадично по всій території Прут-Дністровського межиріччя. Окремі особини під час міграції можуть проникати в Буковинське Передкарпаття, а іноді (післягніздовий період) залітати неглибоко в гірську частину. Прикарпаття – рідкісний пролітний вид. Закарпаття – під час сезонних перельотів переважно на весні зустрічаються полюючи особини на риборозплідних ставах передгірь. Зрідка вздовж р. Тиса. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1–2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980–1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському ПЗ. Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській обл., обидва — на теріторіях ПЗФ загальнодержавного значення: Черемський ПЗ (з 2006 р.) та НПП «Прип’ять-Стохід» (з 2008 р.). Причини зниження чисельності: знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази. Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з’являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Оселяється поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздо розміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяця після вилуплення. Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня). Живиться переважно рибою. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ по всій території.
Вид монотипного роду та монотипної родини. Майже всі континенти, окрім Антарктики, Пд. Америки і більшої частини Африки. Вся територія України входить до гніздового ареалу виду. Під час міграцій трапляється по всій території країни. Буковина – зустрічається cпорадично по всій території Прут-Дністровського межиріччя. Окремі особини під час міграції можуть проникати в Буковинське Передкарпаття, а іноді (післягніздовий період) залітати неглибоко в гірську частину. Прикарпаття – рідкісний пролітний вид. Закарпаття – під час сезонних перельотів переважно на весні зустрічаються полюючи особини на риборозплідних ставах передгірь. Зрідка вздовж р. Тиса. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1–2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980–1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне на Корнинському водосховищі (Житомирська обл.). Також перебування скопи передбачалось у заплаві р. Тетерев (Житомирська обл.) та Рівненському ПЗ. Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській обл., обидва — на теріторіях ПЗФ загальнодержавного значення: Черемський ПЗ (з 2006 р.) та НПП «Прип’ять-Стохід» (з 2008 р.). Причини зниження чисельності: знищення гнізд під час санітарних рубок лісу; браконьєрство; вирубування старих суховерхих дерев, що можуть слугувати для влаштування гнізд; забруднення водойм, погіршення кормової бази. Гніздовий перелітний птах. Перші птахи можуть з’являтися на початку березня; основний проліт у третій декаді березня — другій декаді квітня. Оселяється поблизу великих водойм, маловідвідуваних людиною. Гніздо розміщують на високих деревах на верхівці або товстих бічних гілках крони. У кладці 2–3 яйця (початок травня). Насиджує переважно самка, 33–35 діб. Пташенята залишають гніздо через два місяця після вилуплення. Осіння міграція з кінця серпня до початку листопада (у Криму — до початку грудня). Живиться переважно рибою. При відсутності основного корму може здобувати земноводних, птахів, дрібних ссавців. В Україні охороняється на об’єктах ПЗФ по всій території.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Грищенко В.М. Орнітологічні спостереження. Скопа (Pandion haliaetus) // Беркут. – 1995. – Т.4, вип.1-2. – С.102.
View source - Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Скільський І.В., ГодованецьБ.Й., БучкоВ.В., Смірнов Н.А. Атаманюк М.С., Мелещук Л.І. Знахідки птахів із Червоної книги України в Чернівецькій області та на прилеглих територіях. Повідомлення 1 // Авіфауна України. - 2014. - Вип.5. - С.1-5.
View source - Червона книга Харківської області. Тваринний світ / За ред. Г.О. Шандикова, Т.А. Атемасової. Гол. Ред. В.А. Токарський. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013. – 472 с.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Falconiiformes
Pandionidae
