НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Circus pygargus
(Linnaeus, 1758) - Лунь лучний
Синонім
- Falco pygargus Linnaeus, 1758
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Вразливі
Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 10-ти видів роду, з якого в Україні трапляються 4; монотипний вид. Гніздовий ареал охоплює майже всю Європу (за винятком, Скандинавського п-ова та пн. р-нів Росії), Пд. половину Зх. Сибіру, Пн. Казахстан, Закавказзя. Р-ни зимівлі лунів з Європи знаходяться в Екваторіальній та Пд. Африці. Майже вся територія України входить до гніздового ареалу, крім Карпат та Кримських гір, в Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. На території України гніздиться приблизно 2–3 тис. пар. Найвища щільність у Рівненській обл., де, наприклад, на 8 км вздовж р. Льва нараховують 6 гніздових ділянок. В Україні протягом останніх 20 років відбувається скорочення чисельності, спричинене масштабним осушенням боліт в Поліссі та Лісостепу, необдуманим застосуванням пестицидів на великих площах, масовою кампанією по знищенню хижих птахів, в тому числі лунів. Типовий мігрант, взимку на території України трапляється досить рідко. Весною на місця гніздування прилітає на 10–15 днів пізніше, ніж інші луні — у II-й та III-й декадах квітня. У центральних та пн. р-нах країни найтиповішими біотопами, де тримається цей лунь, є вологі луки, заболочені низини, болотні системи, в тому числі й осушені. У пд. частині оселяється в долинах річок, на рисових чеках, поблизу лиманів тощо. Гнізда влаштовує завжди на землі серед густої і високої трави. Зазвичай відкладає 4–5 яєць, але може бути від 3 до 10. Кладку насиджує тільки самка, протягом 27–40 діб (в залежності від кількості яєць). Осіння міграція проходить порівняно рано — у серпні та вересні. Полює на найрізноманітніших тварин, від комах до плазунів, жаб, дрібних птахів, мишей, нориць, але основу раціону все таки складають мишоподібні. Охороняється у заповідниках та національних парках, які знаходяться в Поліссі та Лісостепу. Для вчасного виявлення негативних тенденцій у стані виду необхідно вести моніторинг популяції. Бажано розвивати мережу територій, які мають важливе значення для цього виду.
Один з 10-ти видів роду, з якого в Україні трапляються 4; монотипний вид. Гніздовий ареал охоплює майже всю Європу (за винятком, Скандинавського п-ова та пн. р-нів Росії), Пд. половину Зх. Сибіру, Пн. Казахстан, Закавказзя. Р-ни зимівлі лунів з Європи знаходяться в Екваторіальній та Пд. Африці. Майже вся територія України входить до гніздового ареалу, крім Карпат та Кримських гір, в Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. На території України гніздиться приблизно 2–3 тис. пар. Найвища щільність у Рівненській обл., де, наприклад, на 8 км вздовж р. Льва нараховують 6 гніздових ділянок. В Україні протягом останніх 20 років відбувається скорочення чисельності, спричинене масштабним осушенням боліт в Поліссі та Лісостепу, необдуманим застосуванням пестицидів на великих площах, масовою кампанією по знищенню хижих птахів, в тому числі лунів. Типовий мігрант, взимку на території України трапляється досить рідко. Весною на місця гніздування прилітає на 10–15 днів пізніше, ніж інші луні — у II-й та III-й декадах квітня. У центральних та пн. р-нах країни найтиповішими біотопами, де тримається цей лунь, є вологі луки, заболочені низини, болотні системи, в тому числі й осушені. У пд. частині оселяється в долинах річок, на рисових чеках, поблизу лиманів тощо. Гнізда влаштовує завжди на землі серед густої і високої трави. Зазвичай відкладає 4–5 яєць, але може бути від 3 до 10. Кладку насиджує тільки самка, протягом 27–40 діб (в залежності від кількості яєць). Осіння міграція проходить порівняно рано — у серпні та вересні. Полює на найрізноманітніших тварин, від комах до плазунів, жаб, дрібних птахів, мишей, нориць, але основу раціону все таки складають мишоподібні. Охороняється у заповідниках та національних парках, які знаходяться в Поліссі та Лісостепу. Для вчасного виявлення негативних тенденцій у стані виду необхідно вести моніторинг популяції. Бажано розвивати мережу територій, які мають важливе значення для цього виду.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Falconiiformes
Accipitridae
