НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aquila clanga
Pallas, 1811 - Підорлик великий
Синонім
- Clanga clanga (Pallas, 1811)
Народна назва
Великий підорлик
Великий підорлик
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні
IUCN: VU; Be (II); Bo (II); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 9-ти видів роду; один з 5 -ти видів роду у фауні України. Монотипний вид. Поширений у Європі від Угорщини та Балканського п-ова на сх. до Уралу, в Азії — в лісостеповій смузі на сх. до Примор’я і Пн.-сх. Китаю. В Україні сучасний ареал охоплює пн.-зх., пн. та, можливо, пн.-сх. обл. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському р-ні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на пн. На 1997 р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40–60 пар, на 2004 р. — у 20–30 пар. Такий стан української популяції визначений при проведенні широких обстежень р-нів, де була ймовірною присутність виду. Сучасна чисельність цього підорлика в Україні, ймовірно, складає 10–20 пар. В європейській гніздовій популяції у 2004 р. налічували 810–1100 пар. Основні причини зміни чисельності: знищення ділянок заплавного стиглого лісу біля великих водойм, меліорація, ведення лісорозробок біля гнізд птахів, відстріл мисливцями. В Україні з’являється на початку березня. Моногам. Заселяє високостовбурні листяні і мішані ліси. Віддає перевагу заболоченим ділянкам лісів біля водойм. Гніздиться зазвичай поблизу відкритих ділянок — річкових долин, вологих луків, великих боліт, лісових галявин і вирубок. Гнізда розташовує на деревах. У кладці 2 яйця. Насиджування триває 42–44 доби. Виживає найчастіше одне пташеня. Пташенята залишають гнізда на початку серпня. Статева зрілість настає на 3–4 році життя. Живе до 40 років. Відлітає у вересні, пік міграції припадає на початок жовтня. Живиться амфібіями, рептиліями, птахами, дрібними та середніми за розмірами ссавцями.
Один з 9-ти видів роду; один з 5 -ти видів роду у фауні України. Монотипний вид. Поширений у Європі від Угорщини та Балканського п-ова на сх. до Уралу, в Азії — в лісостеповій смузі на сх. до Примор’я і Пн.-сх. Китаю. В Україні сучасний ареал охоплює пн.-зх., пн. та, можливо, пн.-сх. обл. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському р-ні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на пн. На 1997 р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40–60 пар, на 2004 р. — у 20–30 пар. Такий стан української популяції визначений при проведенні широких обстежень р-нів, де була ймовірною присутність виду. Сучасна чисельність цього підорлика в Україні, ймовірно, складає 10–20 пар. В європейській гніздовій популяції у 2004 р. налічували 810–1100 пар. Основні причини зміни чисельності: знищення ділянок заплавного стиглого лісу біля великих водойм, меліорація, ведення лісорозробок біля гнізд птахів, відстріл мисливцями. В Україні з’являється на початку березня. Моногам. Заселяє високостовбурні листяні і мішані ліси. Віддає перевагу заболоченим ділянкам лісів біля водойм. Гніздиться зазвичай поблизу відкритих ділянок — річкових долин, вологих луків, великих боліт, лісових галявин і вирубок. Гнізда розташовує на деревах. У кладці 2 яйця. Насиджування триває 42–44 доби. Виживає найчастіше одне пташеня. Пташенята залишають гнізда на початку серпня. Статева зрілість настає на 3–4 році життя. Живе до 40 років. Відлітає у вересні, пік міграції припадає на початок жовтня. Живиться амфібіями, рептиліями, птахами, дрібними та середніми за розмірами ссавцями.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Falconiiformes
Accipitridae
