НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Aquila pomarina
C. L. Brehm, 1831 - Підорлик малий
Синонім
- Clanga pomarina (Brehm, 1831)
Народна назва
Орел-скигляк малий
Орел-скигляк малий
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні; RDBUkrCarp: NT
Be (II); Bo (II); CITES (II); RDBUkr: Рідкісні; RDBUkrCarp: NT
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України. Складається з трьох частин, розташованих у Європі, Малій та Пд. Азії. У недалекому минулому ареал став розширятися у сх. напрямку. В Україні поширений на всій правобережній частині (окрім пд. степів), у пн., пн.-сх. та центральній частинах Лівобережжя. Буковина – найбільша кількість зустрічей зафіксована в районі Хотинської височини та в межах Буковинського Передкарпаття. Прикарпаття – гніздиться переважно в Карпатах. Найбільша кількість гніздових пар спостерігається в Бескидах. Закарпаття – найбільше знахідок походить з Західного Закарпаття, де він систематично спостерігається в басейнах річок Уж і Тур’я. Європейську популяцію оцінено у 14–19 тис. пар. В Україні у 1989 р. чисельність оцінювали в 200–250 пар. Згідно сучасних оцінок вона складає 500–1000 пар, можливо 1,2–1,5 тис. пар. Значна відміна між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов’язана головним чином з проведенням масштабних досліджень у останні роки. На стан виду негативно впливають меліорація, знищення старих ділянок лісу та місць, де птахи полюють. Віддає перевагу ділянкам волого старого листяного та мішаного лісу, що межує з відкритими просторами (луки, поля, болота). Навесні з’являється у третій декаді березня. Міграція триває до другої декади квітня. Моногам. Яйця відкладає в квітні. В повній кладці 2 яйця. Насиджування триває 38–43 доби. Пташенята з’являються наприкінці травня, залишають гніздо в серпні. Як правило, виживає лише 1 пташеня. Восени починає відлітати на початку вересня. Статевої зрілості досягає на 3–4 році життя. Живиться переважно дрібними ссавцями, а також птахами, рептиліями та амфібіями. Під час гніздування охороняється в Карпатському БЗ, НПП «Шацькі озера» та «Деснянсько-Старогутський», ПЗ: Полісьому, Рівненському, «Розточчя» та ін.
Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України. Складається з трьох частин, розташованих у Європі, Малій та Пд. Азії. У недалекому минулому ареал став розширятися у сх. напрямку. В Україні поширений на всій правобережній частині (окрім пд. степів), у пн., пн.-сх. та центральній частинах Лівобережжя. Буковина – найбільша кількість зустрічей зафіксована в районі Хотинської височини та в межах Буковинського Передкарпаття. Прикарпаття – гніздиться переважно в Карпатах. Найбільша кількість гніздових пар спостерігається в Бескидах. Закарпаття – найбільше знахідок походить з Західного Закарпаття, де він систематично спостерігається в басейнах річок Уж і Тур’я. Європейську популяцію оцінено у 14–19 тис. пар. В Україні у 1989 р. чисельність оцінювали в 200–250 пар. Згідно сучасних оцінок вона складає 500–1000 пар, можливо 1,2–1,5 тис. пар. Значна відміна між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов’язана головним чином з проведенням масштабних досліджень у останні роки. На стан виду негативно впливають меліорація, знищення старих ділянок лісу та місць, де птахи полюють. Віддає перевагу ділянкам волого старого листяного та мішаного лісу, що межує з відкритими просторами (луки, поля, болота). Навесні з’являється у третій декаді березня. Міграція триває до другої декади квітня. Моногам. Яйця відкладає в квітні. В повній кладці 2 яйця. Насиджування триває 38–43 доби. Пташенята з’являються наприкінці травня, залишають гніздо в серпні. Як правило, виживає лише 1 пташеня. Восени починає відлітати на початку вересня. Статевої зрілості досягає на 3–4 році життя. Живиться переважно дрібними ссавцями, а також птахами, рептиліями та амфібіями. Під час гніздування охороняється в Карпатському БЗ, НПП «Шацькі озера» та «Деснянсько-Старогутський», ПЗ: Полісьому, Рівненському, «Розточчя» та ін.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Скільський І.В. Нові знахідки «червонокнижних» видів птахів у межах Буковинських Карпат // Беркут. – 2001. – Т.10, вип.1. – С.115-116.
View source - Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Falconiiformes
Accipitridae
