НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Sympetrum pedemontanum
O.F. Müller, 1766 - Бабка перев'язана
Синонім
- Libellula pedemontanum Allioni, 1766
- Libellula pedemontanum O.F. Müller, 1766
- Sympetrum harpedone Sulzer, 1776
- Sympetrum intermedium Belyshev, 1955
- Sympetrum kurentzovi Belyshev, 1956
- Sympetrum sibirica Gmelin, 1790
Народна назва
Тонкочеревець перев’язаний
Тонкочеревець перев’язаний
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі; Reg
RDBUkr: Вразливі; Reg
Цінність виду
Декоративний вид
Декоративний вид
Примітки
Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013).
Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013).
Детально
Транспалеарктичний вид, зустрічається від Пд. та частково Середньої Європи через весь Пд. Сибір до Примор’я та Сахаліну; відомий також з Китаю та Монголії. В Україні трапляється в зх. Лісостепу, Прикарпатті та на невеликих висотах Карпат, в Закарпатській низовині, в Київській, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській обл. Рідкісний вид. Трапляються поодинокі особини, ніколи не буває масовим. Це один з найбільш характерних видів бабок Степової зони. Личинки надають перевагу слабопроточним водоймам, струмкам з повільною течією, проточним озерам, озерам у заплавах річок. В горах піднімається лише до висоти 500 м. Личинка дуже чутлива до чистоти води і не переносить її забруднення. Самка відкладає яйця, кидаючи їх у воду, і лише зрідка біля врізу води у мокрий мул. Личинки розвиваються приблизно 1 рік. Виплоджуються дорослі бабки над водою, на травинках, що стирчать з води, на висоті не більше 10 см. Літ — у другій половині літа та у першій половині осені. Політ слабкий, порхаючий, бабки не можуть активно протистояти вітру і шукають затишний притулок. Цей вид може бути індикатором якості води у водоймах.
Транспалеарктичний вид, зустрічається від Пд. та частково Середньої Європи через весь Пд. Сибір до Примор’я та Сахаліну; відомий також з Китаю та Монголії. В Україні трапляється в зх. Лісостепу, Прикарпатті та на невеликих висотах Карпат, в Закарпатській низовині, в Київській, Чернігівській, Полтавській, Миколаївській обл. Рідкісний вид. Трапляються поодинокі особини, ніколи не буває масовим. Це один з найбільш характерних видів бабок Степової зони. Личинки надають перевагу слабопроточним водоймам, струмкам з повільною течією, проточним озерам, озерам у заплавах річок. В горах піднімається лише до висоти 500 м. Личинка дуже чутлива до чистоти води і не переносить її забруднення. Самка відкладає яйця, кидаючи їх у воду, і лише зрідка біля врізу води у мокрий мул. Личинки розвиваються приблизно 1 рік. Виплоджуються дорослі бабки над водою, на травинках, що стирчать з води, на висоті не більше 10 см. Літ — у другій половині літа та у першій половині осені. Політ слабкий, порхаючий, бабки не можуть активно протистояти вітру і шукають затишний притулок. Цей вид може бути індикатором якості води у водоймах.
Література
- Біорізноманіття територій межиріччя Тиса-Тур-оцінка сучасного стану та заходи зі збереження / за ред. Кіша Р.Я., Афанасьєва С.О., Станкевич О.І. – Ужгород: ТОВ «Рік-У», 2016 (2017). – 172 с.
- Горб С.Н., Павлюк Р.С., Спуріс З.Д. Бабки (Odonata) України: фауністичний огляд // Вісник зоології. – 2000. – Окремий випуск №15. – 154 с.
View source - Журавчак Р.О. Стан вивчення та раритетна складова ентомофауни Рівненського природного заповідника та суміжних територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2011. – Вип. 31. – C.62-67.
View source - Заморока А.М., Бідичак Р.М., Геряк Ю.М., Глотов С.В., Капрусь І.Я., Козоріз Ю.Г., Мартинов О.В., Михайлюк-Заморока О.В., Пушкар Т.І., Різун В.Б., Слободян О.М., Смірнов Н.А., Утєвський С.Ю., Шпарик В.Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в Івано-Франківській області // Український ентомологічний журнал. – 2017. – 2(13). – С.77-94.
View source - Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Мартынов А. В., Мартынов В. В. Стрекозы (Insecta: Odonata) Национального природного парка "Гуцульщина" // Природничий альманах. Біологічні науки. Збірник наукових праць. - Херсон, ПП Вишемирський. - 2008. - Випуск 11. - С. 100-106.
- Смірнов Н. А., Андрющенко Т.Г. , Ткебучава І.Б. Каталог колекції бабок (Odonata) Природничого музею Чернівецького національного університету // Збірник праць Зоологічного музею. - 2016. - №47 - с.66-78.
View source - Смірнов Н.А., Одочук П.І. Нотатки до одонатофауни Національного природного парку "Вижицький" // Прагматичні аспекти діяльності національних природних парків у контекстів збалансованого розвитку: матеріали міжпар. наук.-практ. конф., присвяч. 20-річчю Нац. природ. парку "Вижицький" (17-19 вер. 2015 р., смт. Берегомет, Чернівецька обл., Україна) / наук.ред. І.В. Скільський; М-во екології та природних ресурсів України, Нац. природ. парк "Вижницький" та ін. - Чернівці: Друк Арт, 2015. - С.115-119.
- Членистоногі природного заповідника «Розточчя» / Різун В.Б., Геряк Ю.М., Гірна А.Я., Годунько Р.Й., Канарський Ю.В., Капрусь І.Я., Коновалова І.Б., Ліщук А.В., Мартинов В.В., Мартинов О.В., Мателешко О.Ю., Меламуд В.В., Нікуліна Т.В., Пушкар Т.І., Стрямець Г.В., Трач В.А., Філик Р.А., Чумак В.О., Шрубович Ю.Ю., Яницький Т.П. – Львів, 2010. – 395 с.
- Шарлемань М. Спостереження над бабками (Odonata) околиць Київа в 1919 р. // Зоольогичний журнал України. – Київ: Державне видавництво, 1921. – ч. 1. – С.26-27.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Odonata
Libellulidae
