НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Protaetia speciosa
(Adams, 1817) - Бронзівка особлива
Синонім
- Cetonia speciosa Adams, 1817
- Cetonischema speciosa (Adams, 1817)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі; Endemic
RDBUkr: Вразливі; Endemic
Цінність виду
Примітки
Детально
Protaetia (Cetonischema) speciosa speciosa (Adams, 1817) Основний ареал виду проходить по сх. частині Малої Азії (пд. межа ареалу), до Передньої Азії (Дамаск, Ліван), пн. Ірану (Луристан, Азербайджан, Гілян, Тегеран) та пд. -зх. Туркменії (Атрек). На Кавказі пн. межа проходить від дельти Кубані на Краснодар, П’ятигорськ, а далі на пд. по всьому Кавказу. В Україні зустрічається тільки у лісах Гірського Криму, де має ізольований ареал. В Україні зустрічається дуже рідко, здебільшого поодинокими екземплярами. Стаціями цього виду є старі широколистяні ліси як на рівнинах, так і в горах, але на великі висоти не піднімається. Літає вдень в сонячну та ясну погоду. Живиться соком, що витікає з пошкоджених дерев, інколи прилітає на квіти. Фітофаг. Жук відкладає яйця в порохняву деревину пнів та дупел дерев листяних порід. Личинки розвиваються в гнилій деревині, де і заляльковуються. Генерація — 1–2 роки. Зменшення кількості жука пов’язане насамперед з сучасною методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природного віку і переробляються на сировину. Вид доволі успішно розмножується та розвивається у неволі.
Protaetia (Cetonischema) speciosa speciosa (Adams, 1817) Основний ареал виду проходить по сх. частині Малої Азії (пд. межа ареалу), до Передньої Азії (Дамаск, Ліван), пн. Ірану (Луристан, Азербайджан, Гілян, Тегеран) та пд. -зх. Туркменії (Атрек). На Кавказі пн. межа проходить від дельти Кубані на Краснодар, П’ятигорськ, а далі на пд. по всьому Кавказу. В Україні зустрічається тільки у лісах Гірського Криму, де має ізольований ареал. В Україні зустрічається дуже рідко, здебільшого поодинокими екземплярами. Стаціями цього виду є старі широколистяні ліси як на рівнинах, так і в горах, але на великі висоти не піднімається. Літає вдень в сонячну та ясну погоду. Живиться соком, що витікає з пошкоджених дерев, інколи прилітає на квіти. Фітофаг. Жук відкладає яйця в порохняву деревину пнів та дупел дерев листяних порід. Личинки розвиваються в гнилій деревині, де і заляльковуються. Генерація — 1–2 роки. Зменшення кількості жука пов’язане насамперед з сучасною методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природного віку і переробляються на сировину. Вид доволі успішно розмножується та розвивається у неволі.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Coleoptera
Cetoniidae
