НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Falco vespertinus
Linnaeus, 1766 - Кібчик
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: NT; Be (II); EUBD (I); CITES (II)
IUCN: NT; Be (II); EUBD (I); CITES (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах. Перелітний птах. Гніздиться у лісостепах Євразії від Східної Європи та Балкан на заході до басейну Вілюя, верхньої течії Лени та узбережжя Байкалу на сході. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. Кібчик є трансекваторіальним мігрантом, зимує переважно на півдні Африки, частина також у Південній Азії. На відміну від інших соколів мігрує зграями. Передміграційні скупчення кібчика можуть нараховувати до 20 тис. ос. Заселяє територію від напівпустель до північної тайги, однак виділяється лише два типи ландшафтів, в яких він досягає оптимальної чисельності — це середньо- та південно-тайгові ліси та незаймані степи, порізані долинними та яружними лісами або лісосмугами. У степових і лісостепових районах кібчик тяжіє до неосвоєних або відновлених ділянок степів. Великі колонії кібчиків прив'язані до колоній граків (Corvus frugilegus) у лісах по балках чи невеликих водотоках. У великих лісах гніздиться достатньо рівномірно, заселяючи їх з невисокою щільністю. Гніздова популяція в Європі нараховує 26-39 тис. пар, що становить 25-49% світової популяції. Найбільша кількість кібчиків в Європі гніздиться на території України та Росії. Чисельність в останні десятиліття скорочується: протягом лише 10 років (1990–2000) у ключових популяціях в Україні та Росії відмічене скорочення чисельності на 30%. Прилітають з місць зимівлі у травні. До розмноження приступають пізно, що пов'язане з розмноженням сарани та інших великих комах. Гніздиться колоніями, рідше окремими парами. Інколи колонії можуть досягати 100–400 пар. У степовій і лісостеповій зоні гніздиться в основному в гніздах граків, часто також займає гнізда ворон сірих, сорок. Гнізда розташовуються на різноманітних породах дерев, переважно листяних (тополя, береза, осика). Висота розташування гнізд варіює від 3 до 13 м. Відомі випадки гніздування кібчиків у гніздах галок на вершинах бетонних опор ЛЕП і в гніздах граків на металевих опорах ЛЕП. Займаючи гнізда, в більшості випадків, ніяк не відновлює їх. У кладці 3-6, частіше 4 яйця. Забарвлення яєць від вохристого до коричневого з бурими або червоно-бурими плямами, які вкривають до 80-90% фону. Відстань між гніздами різних пар в колоніях раків становить 10-50 м. У щільних гніздових угрупуваннях гніздяться на відстані 100–500 м пара від пари. У менш насичених місцях проживання відстань між гніздами різних пар варіює від 0,5 до 6 км, при цьому на багатьох десятках квадратних кілометрів вид може бути відсутнім. Живиться великими комахами, зрідка ловить дрібних гризунів, ящірок. Живиться вдень, незважаючи на латинську назву видової назви «vespertinus» — вечірній.
В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах. Перелітний птах. Гніздиться у лісостепах Євразії від Східної Європи та Балкан на заході до басейну Вілюя, верхньої течії Лени та узбережжя Байкалу на сході. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. Кібчик є трансекваторіальним мігрантом, зимує переважно на півдні Африки, частина також у Південній Азії. На відміну від інших соколів мігрує зграями. Передміграційні скупчення кібчика можуть нараховувати до 20 тис. ос. Заселяє територію від напівпустель до північної тайги, однак виділяється лише два типи ландшафтів, в яких він досягає оптимальної чисельності — це середньо- та південно-тайгові ліси та незаймані степи, порізані долинними та яружними лісами або лісосмугами. У степових і лісостепових районах кібчик тяжіє до неосвоєних або відновлених ділянок степів. Великі колонії кібчиків прив'язані до колоній граків (Corvus frugilegus) у лісах по балках чи невеликих водотоках. У великих лісах гніздиться достатньо рівномірно, заселяючи їх з невисокою щільністю. Гніздова популяція в Європі нараховує 26-39 тис. пар, що становить 25-49% світової популяції. Найбільша кількість кібчиків в Європі гніздиться на території України та Росії. Чисельність в останні десятиліття скорочується: протягом лише 10 років (1990–2000) у ключових популяціях в Україні та Росії відмічене скорочення чисельності на 30%. Прилітають з місць зимівлі у травні. До розмноження приступають пізно, що пов'язане з розмноженням сарани та інших великих комах. Гніздиться колоніями, рідше окремими парами. Інколи колонії можуть досягати 100–400 пар. У степовій і лісостеповій зоні гніздиться в основному в гніздах граків, часто також займає гнізда ворон сірих, сорок. Гнізда розташовуються на різноманітних породах дерев, переважно листяних (тополя, береза, осика). Висота розташування гнізд варіює від 3 до 13 м. Відомі випадки гніздування кібчиків у гніздах галок на вершинах бетонних опор ЛЕП і в гніздах граків на металевих опорах ЛЕП. Займаючи гнізда, в більшості випадків, ніяк не відновлює їх. У кладці 3-6, частіше 4 яйця. Забарвлення яєць від вохристого до коричневого з бурими або червоно-бурими плямами, які вкривають до 80-90% фону. Відстань між гніздами різних пар в колоніях раків становить 10-50 м. У щільних гніздових угрупуваннях гніздяться на відстані 100–500 м пара від пари. У менш насичених місцях проживання відстань між гніздами різних пар варіює від 0,5 до 6 км, при цьому на багатьох десятках квадратних кілометрів вид може бути відсутнім. Живиться великими комахами, зрідка ловить дрібних гризунів, ящірок. Живиться вдень, незважаючи на латинську назву видової назви «vespertinus» — вечірній.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Falconiiformes
Falconidae
