НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Lyrurus tetrix
(Linnaeus, 1758) - Тетерук
Синонім
- Tetrao tetrix Linnaeus, 1758
Народна назва
Звичайний тетерук, Тетерев, Тетерюк
Звичайний тетерук, Тетерев, Тетерюк
Зображення
Природоохоронний статус
Be (III); EUBD (I); RDBUkr: Зникаючі
Be (III); EUBD (I); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 2-х (за деякими класифікаціями, з 4–5-ти) видів роду; єдиний вид роду в Україні. Лісова та лісостепова смуги Європи і Азії. У Зх. та Центральній Європі нині найчастіше трапляється у гірських лісах та на вересових пустищах, де ареал зазвичай має чітко виражений острівний характер. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на пн. лісостепової смуги. На початку 1970 рр. в Україні нараховували близько 66,6 тис., у 1980 р. — 20,8 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. ос. Найбільша чисельність виду у Житомирській обл. (3426 ос. у 2007 р.). Зниження чисельності зумовлюють: сукцесійні зміни біотопів існування, лісогосподарська діяльність, деградація болотних систем, випасання худоби, браконьєрство, чинник непокою, особливо у періоди токування та гніздування. Осілий вид. Заселяє біотопи, де поєднуються відкриті простори з лісовими масивами. На Поліссі — похідні березняки, осичники, розладнані корінні соснові деревостани по окраїнах боліт, с/г угідь, зрубів тощо. У Карпатах — на висоті понад 800 м н. р. м. на межі лісу та субальпійського поясу. Полігам з груповим характером токування. Токує у березні–травні. Кладка з 4–13 яєць. Насиджування 22–26 діб. Пташенята стають на крило за 5–6 тижнів. Живиться безхребетними (переважно пташенята), ягодами чорниці, журавлини, сережками, бруньками і кінцевими пагонами берези, вільхи, верби тощо.
Один з 2-х (за деякими класифікаціями, з 4–5-ти) видів роду; єдиний вид роду в Україні. Лісова та лісостепова смуги Європи і Азії. У Зх. та Центральній Європі нині найчастіше трапляється у гірських лісах та на вересових пустищах, де ареал зазвичай має чітко виражений острівний характер. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на пн. лісостепової смуги. На початку 1970 рр. в Україні нараховували близько 66,6 тис., у 1980 р. — 20,8 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. ос. Найбільша чисельність виду у Житомирській обл. (3426 ос. у 2007 р.). Зниження чисельності зумовлюють: сукцесійні зміни біотопів існування, лісогосподарська діяльність, деградація болотних систем, випасання худоби, браконьєрство, чинник непокою, особливо у періоди токування та гніздування. Осілий вид. Заселяє біотопи, де поєднуються відкриті простори з лісовими масивами. На Поліссі — похідні березняки, осичники, розладнані корінні соснові деревостани по окраїнах боліт, с/г угідь, зрубів тощо. У Карпатах — на висоті понад 800 м н. р. м. на межі лісу та субальпійського поясу. Полігам з груповим характером токування. Токує у березні–травні. Кладка з 4–13 яєць. Насиджування 22–26 діб. Пташенята стають на крило за 5–6 тижнів. Живиться безхребетними (переважно пташенята), ягодами чорниці, журавлини, сережками, бруньками і кінцевими пагонами берези, вільхи, верби тощо.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Скільський І.В., ГодованецьБ.Й., БучкоВ.В., Смірнов Н.А. Атаманюк М.С., Мелещук Л.І. Знахідки птахів із Червоної книги України в Чернівецькій області та на прилеглих територіях. Повідомлення 1 // Авіфауна України. - 2014. - Вип.5. - С.1-5.
View source - Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Dzieduszycki W. Przewodnik po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. – Lwów, 1895. – 273 s.
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Galliformes
Tetraonidae
