НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Papilio machaon
Linnaeus, 1758 - Косатець Махаон
Синонім
Народна назва
Махаон
Махаон
Зображення
Природоохоронний статус
Reg
Reg
Цінність виду
Вид-запилювач; Декоративний вид
Вид-запилювач; Декоративний вид
Примітки
Охороняється у всіх заповідниках України. Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013). Був внесений в Червону книгу України (2009) як вразливий вид.
Охороняється у всіх заповідниках України. Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013). Був внесений в Червону книгу України (2009) як вразливий вид.
Детально
Один з близько 200 видів роду; у фауні України представлений номінативним підвидом. Широко поширений вид. Населяє всю континентальну Європу від морів Північного Льодовитого океану до узбережжя Чорного моря і Кавказу, в Англії мешкає тільки в графстві Норфолк. Зустрічається в Азії (включаючи тропіки), Північній Африці й Північній Америці. В горах Європи піднімається до висоти 2000 м над рівнем моря (Альпи), в Азії — до 4500 м (Тибет). На півдні Європи, в Азії та Африці має три генерації за рік. В помірному кліматі, у тому числі в Україні, — дві, а в північній частині ареалу та в горах — лише одну генерацію на рік. Косатці Махаон літають в травні-червні і в липні-серпні (іноді й у вересні) на польових дорогах, узліссях, луках, в садах і на клумбах в міських парках (період лету може коливатися залежно від погодних умов). Гусінь живиться рослинами родини Зонтичні та Айстрові. Гусінь молодших стадій за забарвленням схожа на пташині екскременти, що захищає її від поїдання птахами. Доросла гусінь яскраво забарвлена: зелена, з чорними поперечними смужками і червоними крапками. При збудженні позаду голови висуваються назовні дві довгі оранжево-червоні ріжки, що в стані спокою втягнені в тіло. Вони виділяють ароматичні речовини, що відлякують мурашок і птахів. До середини літа гусінь стає товстою, неповороткою, майже не їсть. Вона прикріпляється до стебла і повисає головою вниз. Через деякий час вона перетворюється на лялечку. Лялечка махаона звичайно зелена або бура, зимує. Весною, в кінці квітня — початку травня з'являється метелик. Махаон зимує на стадії лялечки, ховаючись у землю, а гусінь не зимуючих генерацій заляльковуються на кормовій рослині. Махаон названий шведським натуралістом Карлом Ліннеєм на честь лікаря-хірурга, сина Асклепія і Епіони, що брав участь в поході греків на Трою під час Троянської війни (1194 до н. е. — 1184 до н. е.). Західна Україна, місцями звичайний, різноманітні відкриті й напіввідкриті біотопи, IV-IX (Канарський, 2007).
Один з близько 200 видів роду; у фауні України представлений номінативним підвидом. Широко поширений вид. Населяє всю континентальну Європу від морів Північного Льодовитого океану до узбережжя Чорного моря і Кавказу, в Англії мешкає тільки в графстві Норфолк. Зустрічається в Азії (включаючи тропіки), Північній Африці й Північній Америці. В горах Європи піднімається до висоти 2000 м над рівнем моря (Альпи), в Азії — до 4500 м (Тибет). На півдні Європи, в Азії та Африці має три генерації за рік. В помірному кліматі, у тому числі в Україні, — дві, а в північній частині ареалу та в горах — лише одну генерацію на рік. Косатці Махаон літають в травні-червні і в липні-серпні (іноді й у вересні) на польових дорогах, узліссях, луках, в садах і на клумбах в міських парках (період лету може коливатися залежно від погодних умов). Гусінь живиться рослинами родини Зонтичні та Айстрові. Гусінь молодших стадій за забарвленням схожа на пташині екскременти, що захищає її від поїдання птахами. Доросла гусінь яскраво забарвлена: зелена, з чорними поперечними смужками і червоними крапками. При збудженні позаду голови висуваються назовні дві довгі оранжево-червоні ріжки, що в стані спокою втягнені в тіло. Вони виділяють ароматичні речовини, що відлякують мурашок і птахів. До середини літа гусінь стає товстою, неповороткою, майже не їсть. Вона прикріпляється до стебла і повисає головою вниз. Через деякий час вона перетворюється на лялечку. Лялечка махаона звичайно зелена або бура, зимує. Весною, в кінці квітня — початку травня з'являється метелик. Махаон зимує на стадії лялечки, ховаючись у землю, а гусінь не зимуючих генерацій заляльковуються на кормовій рослині. Махаон названий шведським натуралістом Карлом Ліннеєм на честь лікаря-хірурга, сина Асклепія і Епіони, що брав участь в поході греків на Трою під час Троянської війни (1194 до н. е. — 1184 до н. е.). Західна Україна, місцями звичайний, різноманітні відкриті й напіввідкриті біотопи, IV-IX (Канарський, 2007).
Література
- Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. Деякі знахідки раритетних видів тварин, як перспектива створення нових природно-заповідних об’єктів у верхів’ї басейну річки Латориця та суміжних територій (Закарпаття) // «Екологія та природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 110-річчю заснування Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету (4 жовтня 2018); [за заг. ред.: Боруцької Ю.З., Костишин Е.І.]. – Львів: Екологічний коледж ЛНАУ, 2018. – С.61-64.
- Журавчак Р.О. Стан вивчення та раритетна складова ентомофауни Рівненського природного заповідника та суміжних територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2011. – Вип. 31. – C.62-67.
View source - Заморока А.М., Бідичак Р.М., Геряк Ю.М., Глотов С.В., Капрусь І.Я., Козоріз Ю.Г., Мартинов О.В., Михайлюк-Заморока О.В., Пушкар Т.І., Різун В.Б., Слободян О.М., Смірнов Н.А., Утєвський С.Ю., Шпарик В.Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в Івано-Франківській області // Український ентомологічний журнал. – 2017. – 2(13). – С.77-94.
View source - Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Papilionidae
