Синонім
- Papilio podalirius Linnaeus, 1758
Народна назва
Косатець поділірій
Природоохоронний статус
Reg
Цінність виду
Вид-запилювач; Декоративний вид
Примітки
Регіонально охороняється у Львівській обл. (Рідкісні..., 2013). Був внесений в Червону книгу України (2009) як вразливий вид.
Детально
Один з 2 видів роду; єдиний вид у фауні України.
Помірні та субтропічні широти Європи, Зх. (частково Центральної) Азії, Пн. Африка. В Україні зустрічається майже повсюдно, крім Полісся та високогір’я Карпат.
На пд. України — звичайний вид; на окремих ділянках кількість метеликів може досягати у пік льоту імаго до 80 особин на 1 га, але здебільшого не перевищує 1–5 особин на 1 га. У пн. частині України більш рідкісний, зустрічається не кожного року, у деяких місцях — лише поодинокі мігруючі особини.
Зустрічається на узліссях, у Лісостепу, степових ярах з заростями чагарників та поодинокими деревами, у садах, деяких парках, лісозахисних смугах. Дає 2 генерації на рік. Літ метеликів у травні–червні та з середини липня до серпня; у степовій зоні — майже безперервно з середини квітня до початку жовтня. Самка відкладає по 1–2 яйця на поверхню листків кормових рослин — диких або культурних розоцвітих (найчастіше гусінь знаходять на терені, глоді, абрикосі). Розвиток яєць триває 10–14 днів, гусені — 5–8 тижнів. Зимує лялечка.
Охороняється у багатьох заповідниках України. У місцях з високою чисельністю особин виду є доцільним створення ентомологічних заказників, лімітування випасу худоби та застосування пестицидів.
Як і у багатьох інших комах європейської фауни, назва має міфологічну основу: Подалірій, або Подалейрій (грец. Podaleirios) — син Асклепія, брат Махаона, лікар ахейських воїнів під Троєю.
Один з трьох видів роду Iphiclides Hübner, 1807: Iphiclides podalirius, (Scopoli, 1763); Iphiclides podalirinus, (Oberthür, 1890) — Китай, Тибет; Iphiclides feisthamelii, (Duponchel, 1832) — Апеніни (Португалія, Іспанія) та Магриб (Мароко, Алжир, Туніс).
Південна частина Західної України, місцями звичайний, чагарники, узлісся, лісостепові біотопи, IV-VI, VII-VIII(2) (Канарський, 2007).
Література
- Заморока А.М., Бідичак Р.М., Геряк Ю.М., Глотов С.В., Капрусь І.Я., Козоріз Ю.Г., Мартинов О.В., Михайлюк-Заморока О.В., Пушкар Т.І., Різун В.Б., Слободян О.М., Смірнов Н.А., Утєвський С.Ю., Шпарик В.Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в Івано-Франківській області // Український ентомологічний журнал. – 2017. – 2(13). – С.77-94.
View source
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.