Синонім
- Papilio statilinus Hufnagel, 1766
Народна назва
Сатир статилін
Природоохоронний статус
RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 25 видів роду; єдиний представник підроду Neohipparchia у фауні України.
Пд., Центральна та Сх. Європа (крім пн. районів), Пн. Африка, Мала Азія та Кавказ. В Україні зустрічається на Поліссі, у лісостеповій та степовій зонах, у Гірському Криму. Локальний.
Чисельність у пік льоту за сприятливих умов досягає: на Поліссі — 1–5 особин на 1 га, в Херсонській обл. — 5–10, Гірському Криму — 5–20, на сх. степової зони — 100–300 особин на 1 га.
Місця перебування: на Поліссі — сухі сонячні галявини у борах, узлісся і лісові просіки; у Херсонській обл. — біля річок і лиманів та на солончаках; у Криму — рідколісся та чагарники пд. берега, іноді — передгір’я і галявини гірських лісів; на пд. сх. — ділянки цілинного степу, кам’янисті крутосхили з розрідженою трав’янистою рослинністю. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів — з серпня до вересня–жовтня (у Гірському Криму — з липня). Гусінь живиться на рослинах родини злакових, розвивається з вересня до червня, зимує.
Пасивно охороняється у деяких заповідниках Криму (Карадазький ПЗ та інші), Луганському ПЗ, а також у Джарилгацькому заказнику державного значення. Доцільно створити ентомологічні заказники на Поліссі. У місцях перебування виду рекомендована регламентація випасання худоби, викошування та заборона випалювання трави.
Hipparchia (Neohipparchia) statilinus (Hufnagel, 1766) Полісся, дуже локальний, сухі галявини й рідколісся на піщаних грунтах, VII-VIII (Канарський, 2007).
Література
- Журавчак Р.О. Стан вивчення та раритетна складова ентомофауни Рівненського природного заповідника та суміжних територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2011. – Вип. 31. – C.62-67.
View source