НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Tomares nogelii
(Herrich-Schäffer, 1851) - Іржавець Ногеля
Синонім
- Thecla nogelii Herrich-Schäffer, 1851
- Thestor dobrogensis Caradja, 1895
Народна назва
Томарес Ногеля
Томарес Ногеля
Зображення
Природоохоронний статус
EURL: VU; RDBUkr: Вразливі
EURL: VU; RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
ЄСЧС: A2c
ЄСЧС: A2c
Детально
Один з 8 видів середземноморського роду. Підвидова приналежність українських популяцій дискусійна. Румунія, Молдова, Мала та Передня Азія, Близький Схід. В Україні поширений у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській обл., а також у сх. частині Гірського Криму. Популяції у Полтавській та Одеській обл., вірогідно, зникли. У Молдові, ймовірно, вимер у 1990-х роках. Декілька локальних популяцій відомі з Румунії. На початку ХХ ст. траплявся в околицях Пирятина Полтавської обл., де зараз очевидно вимер. Після 1925 року вид не знаходили в Херсонській області аж до 2012 року, коли він був знайдений в околисях сіл Новокаїри і Нововоронцовка. Єдина знахідка в Одеській області датована 1917 роком. Також попадається на південному-сході Кримського півострова — в околицях Судака, сіл Курортне, Сонячна Долина, Дачне, Веселе. За зборами початку ХХ ст. відомий з мису Аю-Даг. У деяких локалітетах Запорізької обл. чисельність досягає 100 і більше особин на 1 га. У дніпропетровських та кримських популяціях ці показники на порядок-півпорядку нижчі. Значних депресій та спалахів чисельності за останні десятиріччя у будь-яких з українських популяцій не зареєстровано: у різні роки чисельність коливається у дуже незначних (не більш ніж півпорядку) рамках. Ряд колоній у Запорізькій та Дніпропетровській обл. зазнають антропогенного тиску: перевипас, випалювання трави, урбанізація. Стенобіонтний вид. Заселяє степові та лучностепові біотопи на схилах ярів, у Криму — локально окремі ділянки пухнастодубовофісташкових та ялівцевих рідколісь переважно на пд. схилах гір, лише в місцях зростання астрагалу понтичного (Astragalus ponticus Pall.) — кормової рослини гусені. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів у Криму триває з першої декади травня до першої декади червня, у інших місцях — переважно з третьої декади травня до середини червня. Самка відкладає від 1 до 4 яєць у нерозвинені суцвіття кормової рослини. Гусінь розвивається близько 4-5 тижнів, спочатку у суцвіттях, пізніше — у плодах. Живиться переважно генеративними частинами рослини. Заляльковування відбувається у ґрунті, найімовірніше, у глибоких ходах мурашників (вид мірмекофільний). Зимує лялечка.
Один з 8 видів середземноморського роду. Підвидова приналежність українських популяцій дискусійна. Румунія, Молдова, Мала та Передня Азія, Близький Схід. В Україні поширений у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській обл., а також у сх. частині Гірського Криму. Популяції у Полтавській та Одеській обл., вірогідно, зникли. У Молдові, ймовірно, вимер у 1990-х роках. Декілька локальних популяцій відомі з Румунії. На початку ХХ ст. траплявся в околицях Пирятина Полтавської обл., де зараз очевидно вимер. Після 1925 року вид не знаходили в Херсонській області аж до 2012 року, коли він був знайдений в околисях сіл Новокаїри і Нововоронцовка. Єдина знахідка в Одеській області датована 1917 роком. Також попадається на південному-сході Кримського півострова — в околицях Судака, сіл Курортне, Сонячна Долина, Дачне, Веселе. За зборами початку ХХ ст. відомий з мису Аю-Даг. У деяких локалітетах Запорізької обл. чисельність досягає 100 і більше особин на 1 га. У дніпропетровських та кримських популяціях ці показники на порядок-півпорядку нижчі. Значних депресій та спалахів чисельності за останні десятиріччя у будь-яких з українських популяцій не зареєстровано: у різні роки чисельність коливається у дуже незначних (не більш ніж півпорядку) рамках. Ряд колоній у Запорізькій та Дніпропетровській обл. зазнають антропогенного тиску: перевипас, випалювання трави, урбанізація. Стенобіонтний вид. Заселяє степові та лучностепові біотопи на схилах ярів, у Криму — локально окремі ділянки пухнастодубовофісташкових та ялівцевих рідколісь переважно на пд. схилах гір, лише в місцях зростання астрагалу понтичного (Astragalus ponticus Pall.) — кормової рослини гусені. Дає одну генерацію на рік. Літ метеликів у Криму триває з першої декади травня до першої декади червня, у інших місцях — переважно з третьої декади травня до середини червня. Самка відкладає від 1 до 4 яєць у нерозвинені суцвіття кормової рослини. Гусінь розвивається близько 4-5 тижнів, спочатку у суцвіттях, пізніше — у плодах. Живиться переважно генеративними частинами рослини. Заляльковування відбувається у ґрунті, найімовірніше, у глибоких ходах мурашників (вид мірмекофільний). Зимує лялечка.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lycaenidae
