НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Plebejus pylaon
(Fischer von Waldheim, 1832) - Синявець-плебей Пилаон
Синонім
- Lycaena pylaon Fischer von Waldheim, 1832
Народна назва
Синявець пілаон, Синявець сефірус
Синявець пілаон, Синявець сефірус
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Plebejus (Plebijides) pylaon (Fischer von Waldheim, 1832) Належить до досить складної таксономічно групи видів комплексу рylaon-sephyrus підроду Plebejides Sauter, 1968. Українські популяції розглядаються деякими дослідниками як приналежні до 2 відокремлених видів, іншими — як підвиди одного виду. Ми трактуємо поки що їх лише у ранзі підвидів: популяцію з Поділля відносимо до підвиду sephyrus Fryvaldszky, 1835, з інших територій України — до номінативного підвиду. Пд. та Пд.-Сх. Європа, Мала Азія, Кавказ та Закавказзя, Іран, Казахстан. В Україні зустрічається диз’юнктивно лише у декількох пд. степових областях та на Поділлі (пд.Хмельницької обл.). Дуже локальний. Досить рідкісний. Лише у Криму на невеликих ділянках, що не перевищують декілька сот кв. м., у пік льоту може досягати 50 особин на 1 ділянку, здебільшого не перевищує 30-40 особин на 1 га. Трапляється на ділянках крейдяних та вапнякових відшарувань, на схилах річкових терас та ярів, у степу. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця квітня — початку травня до середини червня. Самка відкладає яйця по одному на квітки кормових рослин гусені — астрагалів та люцерни серпатої. Мірмекофіл. Зимує гусінь. Заляльковування відбувається навесні у мурашниках, у підстилці чи на стеблах кормової рослини. Як компонент біоценозу охороняється у Карадазькому ПЗ та Опукському заповіднику. Plebejus (Plebejus) pylaon (Fischer von Waldheim, 1832) ssp. sephirus Frivaldszky, 1835 південний-схід Поділля (Дністровський каньйон), лучні й наскельні степи, V-VI (Канарський, 2007).
Plebejus (Plebijides) pylaon (Fischer von Waldheim, 1832) Належить до досить складної таксономічно групи видів комплексу рylaon-sephyrus підроду Plebejides Sauter, 1968. Українські популяції розглядаються деякими дослідниками як приналежні до 2 відокремлених видів, іншими — як підвиди одного виду. Ми трактуємо поки що їх лише у ранзі підвидів: популяцію з Поділля відносимо до підвиду sephyrus Fryvaldszky, 1835, з інших територій України — до номінативного підвиду. Пд. та Пд.-Сх. Європа, Мала Азія, Кавказ та Закавказзя, Іран, Казахстан. В Україні зустрічається диз’юнктивно лише у декількох пд. степових областях та на Поділлі (пд.Хмельницької обл.). Дуже локальний. Досить рідкісний. Лише у Криму на невеликих ділянках, що не перевищують декілька сот кв. м., у пік льоту може досягати 50 особин на 1 ділянку, здебільшого не перевищує 30-40 особин на 1 га. Трапляється на ділянках крейдяних та вапнякових відшарувань, на схилах річкових терас та ярів, у степу. Дає 1 генерацію на рік. Літ метеликів триває з кінця квітня — початку травня до середини червня. Самка відкладає яйця по одному на квітки кормових рослин гусені — астрагалів та люцерни серпатої. Мірмекофіл. Зимує гусінь. Заляльковування відбувається навесні у мурашниках, у підстилці чи на стеблах кормової рослини. Як компонент біоценозу охороняється у Карадазькому ПЗ та Опукському заповіднику. Plebejus (Plebejus) pylaon (Fischer von Waldheim, 1832) ssp. sephirus Frivaldszky, 1835 південний-схід Поділля (Дністровський каньйон), лучні й наскельні степи, V-VI (Канарський, 2007).
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Lycaenidae
