НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Anthropoides virgo
(Linnaeus, 1758) - Журавель степовий
Синонім
- Ardea virgo Linnaeus, 1758
- Grus virgo (Linnaeus, 1758)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
Be (II); Bo (II); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду в фауні України. Гніздиться в Африці (Марокко) та в Євразії у степовій, напівпустельній і пустельній зонах. Зимує на пн. сх. Африки та у Пд. Азії. В Україні гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій обл. та Cтеповому Криму. Розмір світової популяції — до 240 тис. ос., європейської — біля 35 тис. ос. В України у гніздовий період 600–700 ос. (200–250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос. Чинники зменшення чисельності: заростання гніздових біотопів високим щільним травостоєм, зменшення місць для водопою, знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів, розлякування птахів, зростання кількості собак; вилучення з природи кладок та виводків, відстріл. Весняна міграція у березні-квітні. Моногам. Гніздиться на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, зокрема на цілинних степах, пасовищах, с/г ланах, перелогах. Гніздо на землі. Відкладання яєць у квітні — червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 42–49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Відлітає в серпні–вересні, інколи затримується до початку жовтня. Їжа: безхребетні (переважно жуки, клопи, прямокрилі), вегетативні частини трав`яних рослин, їх квіти та зерна. Майже не гніздиться на заповідних територіях через відсутність розрідженого невисокого травостою. Потребує створення відповідних умов на існуючих степових територіях ПЗФ та нових охоронних територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Сиваш, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкуту); заборони полювання в місцях скупчень виду (лимани Пн.-зх. Приазов`я, Сиваш в межах Красноперекопського та Джанкойського р-нів, оз. Джарилгач, Узунлар, Кояшське та Киркояшське в АР Крим); запобігання вилученню кладок та виводків.
Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду в фауні України. Гніздиться в Африці (Марокко) та в Євразії у степовій, напівпустельній і пустельній зонах. Зимує на пн. сх. Африки та у Пд. Азії. В Україні гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій обл. та Cтеповому Криму. Розмір світової популяції — до 240 тис. ос., європейської — біля 35 тис. ос. В України у гніздовий період 600–700 ос. (200–250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос. Чинники зменшення чисельності: заростання гніздових біотопів високим щільним травостоєм, зменшення місць для водопою, знищення гнізд під час випасання худоби та обробітку ланів, розлякування птахів, зростання кількості собак; вилучення з природи кладок та виводків, відстріл. Весняна міграція у березні-квітні. Моногам. Гніздиться на ділянках з розрідженим травостоєм або без рослинності, зокрема на цілинних степах, пасовищах, с/г ланах, перелогах. Гніздо на землі. Відкладання яєць у квітні — червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 42–49 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Відлітає в серпні–вересні, інколи затримується до початку жовтня. Їжа: безхребетні (переважно жуки, клопи, прямокрилі), вегетативні частини трав`яних рослин, їх квіти та зерна. Майже не гніздиться на заповідних територіях через відсутність розрідженого невисокого травостою. Потребує створення відповідних умов на існуючих степових територіях ПЗФ та нових охоронних територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Сиваш, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкуту); заборони полювання в місцях скупчень виду (лимани Пн.-зх. Приазов`я, Сиваш в межах Красноперекопського та Джанкойського р-нів, оз. Джарилгач, Узунлар, Кояшське та Киркояшське в АР Крим); запобігання вилученню кладок та виводків.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Gruiformes
Gruidae
