НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Rallus aquaticus Linnaeus, 1758 - Пастушок

Синонім
Народна назва
Хоростіль, Хорустіль
Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
Цінність виду
Примітки
Детально
Гніздиться на болотах та у заростях очерету в Європі та Азії. Веде прихований, переважно нічний спосіб життя. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Гніздовий ареал охоплює Євразію та Північну Африку. В Європі поширений повсюдно, за виключенням Північної Скандинавії та північних районів Росії, однак спорадично. Зустрічаються на Британських, Фарерських, Балеарських островах та в Ісландії. В Азії існують декілька ізольованих одна від одної популяцій. Гніздиться на заході Туреччини, у Закавказзі, можливо на півночі Ірану й Іраку, в Середній Азії, Казахстані, Китаї, Кореї та Японії. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, взимку інколи спостерігається на водоймах решти території країни. Залежно від місця мешкання, перелітний, частково перелітний або осілий птах. Птахи номінативного підвиду частково осілі і частково перелітні. Пастушки, що гніздяться в Північній і Східній Європі взимку переміщуються в південному і південно-західному напрямках: в Середземномор'я, Північну Африку, південне і східне узбережжя Каспійського моря. Виділяють 4 підвиди, які розрізняються розміром та забарвленням: Rallus aquaticus aquaticus Linnaeus, 1758 — номінативний підвид. Європа, Північна Африка та Західна Азія; Rallus aquaticus hibernans Salomonsen, 1931 — Ісландія; Rallus aquaticus indicus Blyth, 1849 — Монголія, Сибір, Далекий Схід, Корея, північна Японія; Rallus aquaticus korejewi Zarudny, 1905 — від Аральського моря до озера Балхаш, на південь до Ірану, Кашміру, західного та центрального Китаю. Чисельність у Європі оцінюють у 140-460 тис. пар, в Україні — 24-39 тис. пар. Оселяється на заболочених берегах різноманітних водойм, стоячих або слабко проточних; на топких болотах із заростями очерету, рогозу, осоки; на вологих луках з різнотрав'ям, старих торф'яних кар'єрах з кущами. Необхідною умовою для гніздування є наявність високої навколоводної рослинності та болотисті мілководдя, де птахи знаходять собі їжу. Тримається переважно на рівнинах, у передгір'ях зустрічається до 2000-3000 м нам рівнем моря. Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовує біля самої води або за 10-15 см над водою, на заломах сухих стебел очерету або рогозу, серед переплетіння гілок кущів, зрідка на невеликій купині серед води на болоті, а краю невеликого острівця або сплавини. Майже в усіх випадках порівняно велика гніздова будівля прихована навколишньою рослинністю. Стінки гнізда пухкі. Будівельним матеріалом для гнізда слугують шматки сухого листя рогозу, а також суха осока, хвощ, листя очерету. Розмір гнізда: висота — 15, діаметр — 13-25; глибина лотка 7, діаметр лотка 11-19 см. У повній кладці 6-12 яєць. Середній розмір яєць 35,83-26,01 мм. Шкаралупа з легким полиском. Фон яєць білуватий (з легким рожевим або жовтим відтінком), блідо-рудий або сірувато-тілесний; на ньому слабко проступають червоно-бурі поверхневі крапки (переважно біля тупого полюса), а також фіолетово-сірі глибокі плями і крапки. У ряді випадків яйця пастушка дуже подібні до деркача, тільки фон у першого більш світлий, а плями дрібні і рідко розташовані. До відкладання яєць приступає наприкінці квітня — на початку травня, однак свіжі кладки можна зустріти навіть у червні. Пояснюється це не тільки розтягнутістю термінів гніздування, а також тим, що протягом року, може бути дві кладки. Насиджування триває 19-20 діб. Участь у ньому приймають обидва партнери. Живиться головним чином дрібними водними і наземними безхребетними — комахами та їх личинками, червами, молюсками, павуками тощо. У значно меншому обсязі живиться рослинною їжею — насінням водних рослин. Іноді руйнує гнізда інших птахів або полює за дрібними земноводними або рибою. Здобич знаходить на поверхні води, на землі, на поверхні наземних або водних рослин; може пірнати та діставати їжу з дна водойм.
Література
  • Troglodytes. Західноукраїнський орнітофауністичний щорічник. (Ред. Химин М., Шидловський І., Горбань І.). – Луцьк: Світ птахів, 1993. – № 3. – 69 с.
  • Troglodytes. Каталог орнітофауни західних областей України. Орнітофауністичні спостереження за 1977-1988 рр. / (Ред. Химин М. В., Горбань І. М.). – № 1. – Луцьк, 1989. – 101 с.
  • Troglodytes. Праці Західноукраїнського орітологічного товариства. – Вип. 1. – Львів, 2010. – С. 102-106.
  • Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
  • Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
  • Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
    View source
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Gruiformes
Gruidae