НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Otis tarda
Linnaeus, 1758 - Дрохва
Синонім
Народна назва
Велика дрохва
Велика дрохва
Зображення
Природоохоронний статус
IUCN: VU; Be (II); Bo (I); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
IUCN: VU; Be (II); Bo (I); EUBD (I); CITES (II); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. Гніздовий ареал: пн. Африки; Євразія від Піренеїв до Китаю, з пн. на пд. від Німеччини до Ірану. В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій обл., Керченському п-ові. В Україні у гніздовий період до 850 ос. (150–200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис. ос., Європейська популяція — до 35,8 тис. ос. Чисельність скорочується через заростання ланів та пасовищ; зменшення місць для водопою; знищення гнізд під час випасання худоби, сінокосіння та обробітку ланів; розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів; вилучення з природи кладок та виводків; відстріл на місцях зимівлі, загибель від зіткнення з ЛЕП. В Україні пд. популяції осілі. Перелітні птахи, переважно російські, в березні мігрують на сх., у жовтні–грудні у зворотному напрямку. Займає ділянки з невисоким помірно розрідженим травостоєм у цілинних степах, на луках, пасовищах, перелогах. Полігам. Гніздо — неглибока ямка в ґрунті з невеликою кількістю вистілки. Яйця відкладає у квітні–червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 35–45 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Їжа: переважно трав`яні рослини, а також великі безхребетні, дрібні плазуни та ссавці. Гніздування виду на заповідних територіях не відомі. Мігруючі та зимуючі птахи можуть триматися у заповідниках степової зони. Необхідно: створити охоронні територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Присивашшя, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкут); знищувати бродячих собак та скорочувати чисельність воронових; заборонити полювання у місцях зимових скупчень; запобігати вилученню кладок та виводків.
Один з 2-х видів роду; єдиний вид роду у фауні України, представлений номінативним підвидом. Гніздовий ареал: пн. Африки; Євразія від Піренеїв до Китаю, з пн. на пд. від Німеччини до Ірану. В Україні гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі Сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій обл., Керченському п-ові. В Україні у гніздовий період до 850 ос. (150–200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис. ос., Європейська популяція — до 35,8 тис. ос. Чисельність скорочується через заростання ланів та пасовищ; зменшення місць для водопою; знищення гнізд під час випасання худоби, сінокосіння та обробітку ланів; розлякування птахів, зростання кількості здичавілих собак та воронових птахів; вилучення з природи кладок та виводків; відстріл на місцях зимівлі, загибель від зіткнення з ЛЕП. В Україні пд. популяції осілі. Перелітні птахи, переважно російські, в березні мігрують на сх., у жовтні–грудні у зворотному напрямку. Займає ділянки з невисоким помірно розрідженим травостоєм у цілинних степах, на луках, пасовищах, перелогах. Полігам. Гніздо — неглибока ямка в ґрунті з невеликою кількістю вистілки. Яйця відкладає у квітні–червні. У кладці 1–3 яйця. Тривалість інкубації 27–30 діб. Підйом на крила у віці 35–45 діб. Статева зрілість з 3 року життя. Їжа: переважно трав`яні рослини, а також великі безхребетні, дрібні плазуни та ссавці. Гніздування виду на заповідних територіях не відомі. Мігруючі та зимуючі птахи можуть триматися у заповідниках степової зони. Необхідно: створити охоронні територій зі збереженням в їх межах екстенсивного тваринництва (Присивашшя, Приазовська височина, Керченський п-ів, Тарханкут); знищувати бродячих собак та скорочувати чисельність воронових; заборонити полювання у місцях зимових скупчень; запобігати вилученню кладок та виводків.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Gruiformes
Otididae
