НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Callimorpha dominula
(Linnaeus, 1758) - Ведмедиця-каліморфа господиня
Синонім
- Phalaena dominula Linnaeus, 1758
- Panaxia dominula Linnaeus, 1758
Народна назва
Ведмедиця-господиня
Ведмедиця-господиня
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Вразливі
RDBUkr: Вразливі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 2 видів західнопалеарктичного роду. Єдиний представник роду у фауні України. Європа (крім пн. та деяких пд. районів), Мала Азія, Кавказ, частково Закавказзя. В Україні поширення вивчене недостатньо. Мабуть, поширений на всій території, крім майже всієї степової зони. Досить локальний. У найбільш сприятливих умовах під час піку льоту чисельність метеликів зазвичай становить 0,5–1 особин на 1 га, на окремих ділянках — 5–10 особин на 1 га. Більш звичайний у зх. регіонах. У Гірському Криму дуже рідкісний. Трапляється у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях, галявинах, серед чагарників, особливо у вогких місцях — по берегах струмків та річок, поблизу багнищ тощо. Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літають у червні–липні (іноді до серпня). Самки відкладають яйця на кормові рослини гусені: кропиву, незабудку, ожину, малину, жимолость, вербу та ін.). Гусінь заляльковується у травні. Зимує гусінь у білуватому нещільному коконі на поверхні ґрунту серед рослинних залишків. Як компонент біоценозу пасивно охороняється на деяких заповідних територіях (зокрема, у Канівському ПЗ та у Карпатському БЗ). Треба зберегти ділянки вологих природних листяних та мішаних лісів з густим підліском. Доцільне створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з певною регламентацією лісогосподарської діяльності (заборона знищення підліску та застосування пестицидів, викошування лісових галявин, випасу тварин серед лісових масивів тощо). Україна: Донбас (Геряк, Дем’яненко, Коновалов, Мартинов Вч.В., 2015).
Один з 2 видів західнопалеарктичного роду. Єдиний представник роду у фауні України. Європа (крім пн. та деяких пд. районів), Мала Азія, Кавказ, частково Закавказзя. В Україні поширення вивчене недостатньо. Мабуть, поширений на всій території, крім майже всієї степової зони. Досить локальний. У найбільш сприятливих умовах під час піку льоту чисельність метеликів зазвичай становить 0,5–1 особин на 1 га, на окремих ділянках — 5–10 особин на 1 га. Більш звичайний у зх. регіонах. У Гірському Криму дуже рідкісний. Трапляється у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях, галявинах, серед чагарників, особливо у вогких місцях — по берегах струмків та річок, поблизу багнищ тощо. Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літають у червні–липні (іноді до серпня). Самки відкладають яйця на кормові рослини гусені: кропиву, незабудку, ожину, малину, жимолость, вербу та ін.). Гусінь заляльковується у травні. Зимує гусінь у білуватому нещільному коконі на поверхні ґрунту серед рослинних залишків. Як компонент біоценозу пасивно охороняється на деяких заповідних територіях (зокрема, у Канівському ПЗ та у Карпатському БЗ). Треба зберегти ділянки вологих природних листяних та мішаних лісів з густим підліском. Доцільне створення ентомологічних заказників у місцях розповсюдження виду з певною регламентацією лісогосподарської діяльності (заборона знищення підліску та застосування пестицидів, викошування лісових галявин, випасу тварин серед лісових масивів тощо). Україна: Донбас (Геряк, Дем’яненко, Коновалов, Мартинов Вч.В., 2015).
Література
- Геряк Ю.М., Канарський Ю.В., Коваль Н.П. Лускокрилі надродини Noctuoidea (Lepidoptera, Insecta) Ужанського національного природного парку // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2013. - 29. - С.19-32.
View source - Гугля Ю.А. Ревизия коллекции бабочек семейств медведицы и лжепестрянки (Lepidoptera: Arctiidae, Syntomidae) Музея природы Харьковского национального университета им. В. Н. Каразина // Вісті Харківського ентомологічного т-ва. – 2013. – Т. 21, вип. 2. – С. 19-28.
- Гуштан Г.Г., Гуштан К.В. Деякі знахідки раритетних видів тварин, як перспектива створення нових природно-заповідних об’єктів у верхів’ї басейну річки Латориця та суміжних територій (Закарпаття) // «Екологія та природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 110-річчю заснування Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету (4 жовтня 2018); [за заг. ред.: Боруцької Ю.З., Костишин Е.І.]. – Львів: Екологічний коледж ЛНАУ, 2018. – С.61-64.
- Журавчак Р.О. Стан вивчення та раритетна складова ентомофауни Рівненського природного заповідника та суміжних територій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2011. – Вип. 31. – C.62-67.
View source - Заморока А.М., Бідичак Р.М., Геряк Ю.М., Глотов С.В., Капрусь І.Я., Козоріз Ю.Г., Мартинов О.В., Михайлюк-Заморока О.В., Пушкар Т.І., Різун В.Б., Слободян О.М., Смірнов Н.А., Утєвський С.Ю., Шпарик В.Ю. Розповсюдження рідкісних видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, в Івано-Франківській області // Український ентомологічний журнал. – 2017. – 2(13). – С.77-94.
View source - Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Kanarskyi Yu., Geryak Yu., Lyashenko E. Ecogeographic structure of the moth fauna (Lepidoptera, Drepanoidea, Bombycoidea, Noctuoidea) in Upper Tisa River Basin and adjacent areas (Ukraine) // Transylvanian Review of Systematical and Ecological Research. – 2011. – Vol.11. – P.143-168.
- Werchratski J. Motyle większe Stanisławowa o okolicy // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. – Kraków, 1893. – 28 – S.167-266.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Lepidoptera
Erebidae
