НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Sphagnum subnitens Russow & Warnstorf, 1888 - Сфагнум майжеблискучий

Синонім
  • Sphagnum acutifolium subsp. subnitens (Russow & Warnst.) Hérib.
  • Sphagnum luridum (Huebener) Warnst.
  • Sphagnum mandonii Warnst.
  • Sphagnum plumosum Röll
  • Sphagnum plumulosum Röll
Народна назва
Сфагн блискучий
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Вид уключено до другого видання Червоної книги України (1996) (ІІІ категорія) та третього видання (2009) як зникаючий, а також до Червоного списку мохоподібних України з 1-ю категорією рідкісності (Бойко, 2010).
Детально
Субокеанічний вид на пд.-сх. межі європейської частини диз’юнктивного ареалу. Ареал виду та його поширення в Україні: Трапляється в приокеанічних р-х Євразії, Пн. та Пд. Америці, на Азорських о-вах. Знайдено в Українських Карпатах (г. Петрос поблизу с. Лопухів Тячівського р-ну Закарпатської обл.; Чернівецька обл. — місцевість над потоком Перкалаб у Путильському р-ні) та на Поліссі (Житомирська обл. — болото Гвоздь біля с. Озеряни Олевського р-ну; болота Плотниця та Дідове озеро в Овруцькому р-ні). Адм. регіони: Жт, Зк, Чц. Дернинки великі, нещільні, зелені, інколи фіолетові або червоні, від 3 до 15 см заввишки. Стебла міцні, прямостоячі. Склеродерма стебла від блідого до винно-червоного кольору. Галузкові листки черепитчасті або відігнуті, у сухому стані з металевим полиском. Різнодомна рослина. Спорогони нечисленні, але утворюються часто. Спори жовті, тонкопапілозні.
Література
  • Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Волуца О.Д. Хорологія раритетного біорізноманіття Буковини. Частина І: Архегоніати. – Чернівці: Друк-Арт, 2014. – 128 с.
    View source
Експерти
  • Анастасія САВИЦЬКА, e-mail: asavitska@gmail.com

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Plantae
Viridiplantae
Bryophyta
Sphagnopsida_unranked_taxon
Sphagnopsida
Sphangales
Sphagnaceae