НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Melitta wankowiczi
(Radoszkowski, 1891) - Мелітта Ванковича
Синонім
- Cilissa wankowiczi Radoszkowski, 1891
- Melitta melanura (Nylander, 1852)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
RDBUkr: Зникаючі
RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Вид-запилювач
Вид-запилювач
Примітки
В ЧКУ вказаний як Melitta melanura (Nylander, 1852)
В ЧКУ вказаний як Melitta melanura (Nylander, 1852)
Детально
Один із 37 видів підроду Cilissa роду Melitta (налічує 44 види), локально по-ширеного у світі (є окремі знахідки представників цього роду на всіх континентах, за винятком Австралії). Один із 7 видів роду у фауні України. Вид синонімізовано з Melitta melanura (Nylander, 1852), що стало відомо після юридичного закріплення назви в Червоній книзі України. Дуже рідкісний локально поширений палеарктичний вид, зареєстрований у Швеції, Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Литві, Бєларусі, Україні, Словаччині, Волгоградській та Воронезькій обл. Росії та Монголії. В Україні знайдений у Донецькій, Харківській, Сумській, Полтавській обл., а також у передгір’ях Карпат. Є лише поодинокі знахідки виду. Чисельність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — дзвоникових (Campanulacea), у тому числі занесених до Червоної книги України. Літає у червні–серпні. Має одну генерацію на рік. Гніздування не відоме. Інші дослідже-ні види цього роду будують гнізда в землі, де влаштовують сильно нахилені вниз комірки, які облицьовані віскоподібною речовиною. Корм для личинок заготовляється з пилку зі значною домішкою нектару й має кашоподібну форму. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, вузько приурочений до квітків дзвоників (Campanula). Необхідно створити заказники в місцях мешкан-ня виду та охороняти його кормові рослини. Має значення як запилювач різних видів дзвоникових, у тому числі занесених до ЧКУ.
Один із 37 видів підроду Cilissa роду Melitta (налічує 44 види), локально по-ширеного у світі (є окремі знахідки представників цього роду на всіх континентах, за винятком Австралії). Один із 7 видів роду у фауні України. Вид синонімізовано з Melitta melanura (Nylander, 1852), що стало відомо після юридичного закріплення назви в Червоній книзі України. Дуже рідкісний локально поширений палеарктичний вид, зареєстрований у Швеції, Австрії, Німеччині, Польщі, Румунії, Туреччині, Литві, Бєларусі, Україні, Словаччині, Волгоградській та Воронезькій обл. Росії та Монголії. В Україні знайдений у Донецькій, Харківській, Сумській, Полтавській обл., а також у передгір’ях Карпат. Є лише поодинокі знахідки виду. Чисельність знижується через різке зменшення кількості кормових рослин — дзвоникових (Campanulacea), у тому числі занесених до Червоної книги України. Літає у червні–серпні. Має одну генерацію на рік. Гніздування не відоме. Інші дослідже-ні види цього роду будують гнізда в землі, де влаштовують сильно нахилені вниз комірки, які облицьовані віскоподібною речовиною. Корм для личинок заготовляється з пилку зі значною домішкою нектару й має кашоподібну форму. Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, вузько приурочений до квітків дзвоників (Campanula). Необхідно створити заказники в місцях мешкан-ня виду та охороняти його кормові рослини. Має значення як запилювач різних видів дзвоникових, у тому числі занесених до ЧКУ.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Arthropoda
Hexapoda
Insecta
Hymenoptera
Melittidae
