НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Oxyloma dunkeri
(L. Pfeiffer, 1865) - Бурштинівка угорська
Синонім
- Succinea dunkeri L. Pfeiffer, 1865
- hungarica Hazay, 1881
- Oxyloma hungarica (Hazay, 1881)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Розповсюдження. Південно-східноєвропейський вид (Kerney et al., 1983). У літературі є лише поодинокі згадки щодо присутності його на півдні України (на Причорноморській низовині): для "Херсонського округу", без точного місця збору (Lindholm, 1908) і для околиць м. Мелітополь у Запорізькій обл. (Лихарев, Раммельмейер, 1952). Проте присутність O. dunkeri на території України вимагає анатомічного підтвердження, оскільки у 1999 р. на березі оз. Ялпуг у Одеській обл. була знайдена одна особина Oxyloma, яка за конхологічними ознаками нагадувала дрібну особину O. dunkeri (ВЧ близько 16 мм), а за формою дистальних відділів статевої системи належала до O. elegans (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Цікаво, що В. А. Ліндгольм (Lindholm, 1908) також відмітив відносно малі для O. dunkeri розміри черепашок у досліджених ним екземплярів (висота найбільшого з них становила 16,5 мм). Екологія. Аналогічно до інших видів роду. Примітка. Крім не підтвердженої анатомічно присутності O. dunkeri на території України, деякі автори висловлюють також сумніви у видовій самостійності цього таксону (Kerney et al., 1983). Вони не виключають можливості того, що O. dunkeri може бути зведено до синоніму O. elegans. Для більшої інформативності наводимо переклад відповідного фрагменту тексту (Kerney et al., 1983, S. 82): "Цей південно-східноєвропейський вид зустрічається в Австрії та Угорщині, на північ він розповсюджений до Польщі та центральної Німеччини. Від O. elegans і O. sarsii його можна надійно відрізнити лише анатомічно, у даний час він приводиться для південного сходу опрацьованої території [Центральної та Північної Європи] як "збірний вид", і його розповсюдження не можна відокремити від обох названих видів. Питання, чи слід поставити O. dunkeri в синонімію O. elegans, ще потребує з'ясування. Унаслідок до цього часу не з’ясованої систематичної позиції, а також анатомічно не підтверджених знахідок ми не будемо тут детально зупинятися на цьому виді". У той самий час російські дослідники (Шилейко, Лихарев, 1986; Sysoev, Schileyko, 2009) розглядають O. dunkeri як добрий вид. Хоча наведені ними описи та зображення стосуються виключно Кавказу (Ленкоранська низовина, гірський Дагестан), а типове місцезнаходження O. dunkeri розташоване у дельті Дунаю. Очевидно, ідентичність придунайських і кавказьких форм, віднесених до O. dunkeri, ще також вимагає підтвердження.
Розповсюдження. Південно-східноєвропейський вид (Kerney et al., 1983). У літературі є лише поодинокі згадки щодо присутності його на півдні України (на Причорноморській низовині): для "Херсонського округу", без точного місця збору (Lindholm, 1908) і для околиць м. Мелітополь у Запорізькій обл. (Лихарев, Раммельмейер, 1952). Проте присутність O. dunkeri на території України вимагає анатомічного підтвердження, оскільки у 1999 р. на березі оз. Ялпуг у Одеській обл. була знайдена одна особина Oxyloma, яка за конхологічними ознаками нагадувала дрібну особину O. dunkeri (ВЧ близько 16 мм), а за формою дистальних відділів статевої системи належала до O. elegans (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Цікаво, що В. А. Ліндгольм (Lindholm, 1908) також відмітив відносно малі для O. dunkeri розміри черепашок у досліджених ним екземплярів (висота найбільшого з них становила 16,5 мм). Екологія. Аналогічно до інших видів роду. Примітка. Крім не підтвердженої анатомічно присутності O. dunkeri на території України, деякі автори висловлюють також сумніви у видовій самостійності цього таксону (Kerney et al., 1983). Вони не виключають можливості того, що O. dunkeri може бути зведено до синоніму O. elegans. Для більшої інформативності наводимо переклад відповідного фрагменту тексту (Kerney et al., 1983, S. 82): "Цей південно-східноєвропейський вид зустрічається в Австрії та Угорщині, на північ він розповсюджений до Польщі та центральної Німеччини. Від O. elegans і O. sarsii його можна надійно відрізнити лише анатомічно, у даний час він приводиться для південного сходу опрацьованої території [Центральної та Північної Європи] як "збірний вид", і його розповсюдження не можна відокремити від обох названих видів. Питання, чи слід поставити O. dunkeri в синонімію O. elegans, ще потребує з'ясування. Унаслідок до цього часу не з’ясованої систематичної позиції, а також анатомічно не підтверджених знахідок ми не будемо тут детально зупинятися на цьому виді". У той самий час російські дослідники (Шилейко, Лихарев, 1986; Sysoev, Schileyko, 2009) розглядають O. dunkeri як добрий вид. Хоча наведені ними описи та зображення стосуються виключно Кавказу (Ленкоранська низовина, гірський Дагестан), а типове місцезнаходження O. dunkeri розташоване у дельті Дунаю. Очевидно, ідентичність придунайських і кавказьких форм, віднесених до O. dunkeri, ще також вимагає підтвердження.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Succineidae
