НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Cochlicopa lubricella
(Rossmassler, 1834) - Агатівка струнка
Синонім
- Achatina lubricella Rossmassler, 1834
- minima Siemaschko, 1847
- Bulimus maderensis R.T. Lowe, 1852
- collina Drouet, 1855
- columna Clessin, 1875
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Зауваження до діагностики. У різних авторів немає єдності щодо меж внутрішньовидової мінливості розмірів черепашок цього виду. Більш того, вказані різними авторами розміри часом навіть частково не перекриваються! Наприклад, для Середньої та Північної Європи (Kerney et al., 1983) вказують ВЧ = 4,5–6,8 мм, ШЧ = 2,1–2,5 мм; для території колишнього СРСР (Шилейко, 1984) – значно менші: ВЧ = 3,8–5,2 мм, ШЧ = 1,8–2,0. Найсуттєвішою є розбіжність у ширині черепашки, оскільки саме менші значення ШЧ часто використовують для відокремлення C. lubricella від C. lubrica (див. також опис родини). За нашими даними (Сверлова, Гураль, 2005), на заході України в сухих відкритих біотопах ширина черепашки C. lubricella переважно не перевищує 2,0 мм (чому відповідає також відносно невелика ВЧ). У частково затінених біотопах зустрічаються вищі черепашки, ШЧ в яких може досягати 2,1–2,2 мм (переважно за рахунок дещо виступаючого убік устя). Проте ані власні збори, ані фондові матеріали Державного природознавчого музею (м. Львів) не дають можливості підтвердити присутність на території України особин C. lubricella зШЧ до 2,5 мм. Розповсюдження. Палеорктичний (Шилейко, 1984) або голарктичний (Kerney et al., 1983) вид, широко розповсюджений на території України. Екологія. Населяє переважно відкриті сухі біотопи. Загалом надає перевагу сухішим біотопам, ніж C. lubrica, хоча обидва види досить часто зустрічаються разом. Кальцефільний вид. Примітка. У старіших роботах згадується як окремі форми C. lubrica – var. lubricella, exigua, minima, columna.
Зауваження до діагностики. У різних авторів немає єдності щодо меж внутрішньовидової мінливості розмірів черепашок цього виду. Більш того, вказані різними авторами розміри часом навіть частково не перекриваються! Наприклад, для Середньої та Північної Європи (Kerney et al., 1983) вказують ВЧ = 4,5–6,8 мм, ШЧ = 2,1–2,5 мм; для території колишнього СРСР (Шилейко, 1984) – значно менші: ВЧ = 3,8–5,2 мм, ШЧ = 1,8–2,0. Найсуттєвішою є розбіжність у ширині черепашки, оскільки саме менші значення ШЧ часто використовують для відокремлення C. lubricella від C. lubrica (див. також опис родини). За нашими даними (Сверлова, Гураль, 2005), на заході України в сухих відкритих біотопах ширина черепашки C. lubricella переважно не перевищує 2,0 мм (чому відповідає також відносно невелика ВЧ). У частково затінених біотопах зустрічаються вищі черепашки, ШЧ в яких може досягати 2,1–2,2 мм (переважно за рахунок дещо виступаючого убік устя). Проте ані власні збори, ані фондові матеріали Державного природознавчого музею (м. Львів) не дають можливості підтвердити присутність на території України особин C. lubricella зШЧ до 2,5 мм. Розповсюдження. Палеорктичний (Шилейко, 1984) або голарктичний (Kerney et al., 1983) вид, широко розповсюджений на території України. Екологія. Населяє переважно відкриті сухі біотопи. Загалом надає перевагу сухішим біотопам, ніж C. lubrica, хоча обидва види досить часто зустрічаються разом. Кальцефільний вид. Примітка. У старіших роботах згадується як окремі форми C. lubrica – var. lubricella, exigua, minima, columna.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Cochlicopidae
