Синонім
- Tringa hypoleucos Linnaeus, 1758
Народна назва
Природоохоронний статус
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
У період з квітня до жовтня набережник проводить в різних регіонах Європи, за виключенням Ісландії. Зимує він в широтах від південного Середземномор'я до Південної Африки.
В Україні гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь.
Улюбленими місцями існування слугують береги великих і малих річок, озер, водосховищ та ставків, піщані, кам'янисті або мулисті обмілини, відкриті сухі острови з невисокою розрідженою рослинністю.
Чисельність в Європі оцінюється в 0,72-1,6 млн пар, в Україні — 5,5-8,3 тис. пар.
Гніздиться набережник поодинокими парами, переважно в сухих місцях, іноді серед річкових наносів, але частіше під прикриттям рослинності, як правило на невеликій відстані від води. Охоче оселяється на плоских острівцях та порослих скупою рослинністю обмілинах; не уникає також урвистих берегів.
Гніздо розміщується на землі при основі деревця, куртини трави, під переплетеними гілками сланких кущів, під прикриттям широкого листя прибережних рослин або просто серед лучного різнотрав'я, іноді на краю лісу. Гніздо являє собою ямку, вистелену сухими травинками, листям, дрібними корінцями. Зверху воно, як правило, замасковане навколишньою рослинністю.
Повна кладка зазвичай містить 4 яйця грушоподібної форми. Дуже рідко можна зустріти кладки, що складаються з 3 або 5 яєць. Основний фон яєць червонувато- або глинисто- або жовтий, сірувато-білий або блідо-синювато-сірий. Забарвлення поверхневих плям варіює від світло- до червоно- і темно-коричневого кольору. Ці плями, іноді концентруються біля тупого кінця, утворюючи шапочку. Забарвлення глибоких плям також змінюється від світло- або фіолетово-сірого до бурувато-фіолетового.
Період гніздування розтягнутий, свіжі кладки можна зустріти протягом усього травня та на початку червня. Насиджування триває від 20 до 23 діб. Протягом року один виводок. При загибелі кладки буває повторна.
Набережник живиться комахами та павуками. Нерідко здобуває дрібних ракоподібних та молюсків, яких підбирає на мілководді.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.