НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття

Xenus cinereus (Güldenstädt, 1775) - Мородунка

Синонім
  • Scolopax cinereus Guldenstadt, 1775
  • Tringa cinerea (Güldenstâdt, 1775)
  • Tringa terek terek Turbott (1990)
Народна назва

Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); EUBD (I)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний вид. Ареал мородунки розташований в лісовій, лісотундрової, лісостеповій зонах Євразії від Фінляндії, Білорусі та північної України й на сході материка до Чукотського хребта і басейну Анадиру. На території України гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. Місця гніздування мородунок в Україні — це випаси з низькою травою. Таким місцям властиві ділянки відкритих мулистих і піщаних берегів, калюжі і затоки з іржавими через вихід болотних руд берегами і водою. Іржаві водойми, очевидно, є улюбленим місцем перебування мородунок, бо і в період перельоту вони часто тримаються в таких місцях. В інших частинах ареалу мородунки гніздяться на болотистих берегах річок і озер, що заросли кущами і лозою і де є грузькі мулисті береги. Найсприятливіші місця для гніздування мородунок розташовані в долинах річок, де є багато маленьких озер і калюж, що чергуються з заплавними луками. Улюбленими місцями гніздування мородунки є річки і струмки з піщаними, мулистими або кам'янистими мілинами і пов'язаними з ними хоча б невеликі сухі луги. На мілинах кулики розшукують їжу, на луках влаштовують гнізда. Іноді живуть і поблизу ставків. Гніздиться в лісовій, лісотундровій та лісостеповій зонах Євразії, від Фінляндії, Білорусі та північної України на схід до Чукотського хребта і басейну Анадиру. Загальна чисельність гніздових пар в Європі за оцінками фахівців, не перевищує 415-680 пар. У Білорусі птахи гніздяться в основному в південній частині республіки: у заплаві річки Прип'ять та деяких її приток, річок Сож, Дніпро на північ до Жлобина. Найбільш великим стабільним поселенням мородунок в Білорусі вважається заплавний луг в околицях міста Турів. В Україні мородунки заселяють північну частину країни. Основна ділянка гніздового ареалу знаходиться на території Росії на схід від Білого моря і Новгородської області. Найбільш північні гніздові ділянки були задокументовані на півострові Канін в долині річки Чижа, в дельті Печори, в гирлі Адзьва, на Єнісеї, на Таймирі у верхів'ях річки Мойера в районі озера Єссей, на Лені. З півдня ареал обмежений верхів'ями Дніпра і Дону, Рязанської та Нижньогородської областями. На зимуванні мородунка доходить до Східної Африки, а в західній — на південь до острова Маврикія і до Мадагаскару ; зимує в Аравії , Індії, в Індокитаї, на Зондських островах, в Австралії та Тасманії. Буває на осінньому прольоті в Полтавській та Чернігівській областях — на Дніпрі та біля Києва (спостерігалися і влітку); пролітає в Курській, Воронезькій і Харківській області, але південніше в степовій місцевості не відзначена. Токування самців мородунки починається незабаром після прильоту. Токують вони, літаючи дугами, тобто піднімаються по похилій вгору, часто тріпаючи крилами, кілька секунд затримуються у височині, а потім косо спускаються на майже нерухомих крилах. Токуючи на землі, самці розпускають хвіст та піднімають крила. Гнізда являють собою ямки 1З—14 см завширшки з підстилкою, яка може складатися із різноманітних сухих паличок, корінців і трави. Гнізда зазвичай розташовуються майже відкрито, в низькорослій обгризеній худобою траві, недалеко від берегів річки. В повній кладці чотири яйця, як виняток — п'ять, іноді, що також буває досить рідко — тільки два або три. Яйця насиджуються самкою протягом 21 дня. Завершення відкладання яєць і початок насиджування припадають зазвичай на останні дні травня. В північних частинах гніздового ареалу насиджування звичайно відбувається в червні і на початку липня, вилуплювання пташенят — між двадцятими числами червня і липня. Загалом гніздовий період у мородунок триває близько двох місяців. Пташенята вилуплюються не одночасно. Від гнізда відводять обидва птахи з пари дуже ретельно, іноді самка, прикидаючись пораненою, наближається до людини на два-три метри. Самки можуть ховати пуховичків у себе під черевом, розставивши ноги і розпустивши крила. Осінній переліт мородунок починається ще в першій половині липня. Зоофаги, живляться комахами (основну частину їх раціону складають імаго, плавунцеві, туруни, довгоносики, листоїди і ін.), також до раціону мородунок входять молюски, ракоподібні, павукоподібні та кільчасті черви. У шлунках мородунок міститься велика кількість гастролітів, що допомагають перетравити спожиту їжу.
Література
  • Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
  • Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Експерти

Таксономічна належність

Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Scolopacidae