НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Helicopsis retowskii
(Clessin, 1883) - Равлик степовий Ретовського
Синонім
- Helicella retowskii Clessin, 1883
- milaschevitschi Retowski, 1886
- gireiorum Lindholm, 1926
- Helicopsis gasprensis (Hesse, 1934)
- Helicopsis paulhessei (Lindholm, 1936)
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Endemic
Endemic
Цінність виду
Примітки
Детально
Зауваження до діагностики. У межах свого ареалу деякі форми H. retowskii досить часто помилково приймають за H. dejecta (черепашки зі слабко розвиненою радіальною скульптурою та без кіля) або H. filimargo (відносно великі та сильно сплощені черепашки з більш або менш вираженим кілем). Надійно визначити такі конхологічні форми можна лише із залученням анатомічних ознак, а саме зовнішньої та внутрішньої будови пеніса (Гураль-Сверлова, 2012). У той самий час "типову" форму H. retowskii (відносно невелика та висока черепашка з добре розвиненими радіальними зморшками або ребрами та з кілем на периферії) можна визначити й на підставі лише конхологічних ознак. До речі, саме такі черепашки описані в ключах визначників (Лихарев, Раммельмейер, 1952; Шилейко, 1978). У визначнику І.М.Ліхарева і О.С. Рамельмейєр (1952) слабо скульптурована форма H. retowskii описана в якості самостійного виду – Helicella (Helicopsis) gireiorum Lindholm, 1926. Ще одна слабоскульптурована і велика форма H. retowskii, також описана А.Ліндгольмом, досі розглядається більшістю авторів як самостійний вид Helicopsis paulhessei (=H. gasprensis). Проте ми вважаємо її синонімом H. retowskii (Гураль-Сверлова, 2012). Анатомічні дослідження, проведені нами у Криму, дозволили суттєво розширити відомий діапазон конхологічної мінливості H. retowskii (Гураль-Сверлова, 2012), вказаний у попередніх визначниках (Лихарев, Раммельмейер, 1952; Шилейко, 1978). Це стосується загальних розмірів черепашки, її форми, відносної ширини пупка. Тому для детальнішого знайомства з цим видом рекомендуємо переглянути згадану вище публікацію. Розповсюдження. Раніше розповсюдження цього виду вважали обмеженим гірським Кримом. Тепер з’ясовано, що H. retowskii зустрічається також у степовому Криму (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012) та хоча б спорадично на Причорноморській низовині. Екологія. Степовий вид, аналогічно до інших видів роду Helicopsis. У суху й спекотну погоду тримається під каміннням, в ґрунті або інших сховках. У прохолодніші та вологіші періоди може підійматися на трав'яні рослини та утворювати на них скупчення ("грона"), подібно до молюсків з родів Xeropicta і Xerolenta.
Зауваження до діагностики. У межах свого ареалу деякі форми H. retowskii досить часто помилково приймають за H. dejecta (черепашки зі слабко розвиненою радіальною скульптурою та без кіля) або H. filimargo (відносно великі та сильно сплощені черепашки з більш або менш вираженим кілем). Надійно визначити такі конхологічні форми можна лише із залученням анатомічних ознак, а саме зовнішньої та внутрішньої будови пеніса (Гураль-Сверлова, 2012). У той самий час "типову" форму H. retowskii (відносно невелика та висока черепашка з добре розвиненими радіальними зморшками або ребрами та з кілем на периферії) можна визначити й на підставі лише конхологічних ознак. До речі, саме такі черепашки описані в ключах визначників (Лихарев, Раммельмейер, 1952; Шилейко, 1978). У визначнику І.М.Ліхарева і О.С. Рамельмейєр (1952) слабо скульптурована форма H. retowskii описана в якості самостійного виду – Helicella (Helicopsis) gireiorum Lindholm, 1926. Ще одна слабоскульптурована і велика форма H. retowskii, також описана А.Ліндгольмом, досі розглядається більшістю авторів як самостійний вид Helicopsis paulhessei (=H. gasprensis). Проте ми вважаємо її синонімом H. retowskii (Гураль-Сверлова, 2012). Анатомічні дослідження, проведені нами у Криму, дозволили суттєво розширити відомий діапазон конхологічної мінливості H. retowskii (Гураль-Сверлова, 2012), вказаний у попередніх визначниках (Лихарев, Раммельмейер, 1952; Шилейко, 1978). Це стосується загальних розмірів черепашки, її форми, відносної ширини пупка. Тому для детальнішого знайомства з цим видом рекомендуємо переглянути згадану вище публікацію. Розповсюдження. Раніше розповсюдження цього виду вважали обмеженим гірським Кримом. Тепер з’ясовано, що H. retowskii зустрічається також у степовому Криму (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012) та хоча б спорадично на Причорноморській низовині. Екологія. Степовий вид, аналогічно до інших видів роду Helicopsis. У суху й спекотну погоду тримається під каміннням, в ґрунті або інших сховках. У прохолодніші та вологіші періоди може підійматися на трав'яні рослини та утворювати на них скупчення ("грона"), подібно до молюсків з родів Xeropicta і Xerolenta.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Hygromiidae
