НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Helicopsis martynovi
Gural-Sverlova, 2010 - Равлик степовий Мартинова
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Endemic
Endemic
Цінність виду
Примітки
Детально
Може бути помилково прийнятий за один з видів Helicopsis, які мають кіль або чітко виражений кут на периферії черепашок дорослих або лише молодих особин. Це передусім різні конхологічні форми H. retowskii, а також H. subfilimargo і H. filimargo. Легкий кут на периферії останнього оберту спостерігається часом у H. dejecta. Крім того, у різних видів Helicopsis (а також у представників багатьох інших родів), дорослі особини яких мають плавно заокруглений останній оберт, на початкових стадіях формування черепашки її периферія може виглядати дещо кутастою. Анатомічно H.martynovi відрізняється від більшості інших видів Helicopsis, розповсюджених на території України, відносно довгою і тонкою протокою сім’яприймача, яка утворює різкі вигини у своїй дистальній частині (Гураль-Сверлова, 2010). Розповсюдження. Поки що відомий лише зі Слов’янського р-ну Донецької обл., де знаходиться типове місцезнаходження цього виду (Гураль-Сверлова, 2010, Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Ареал виду вимагає уточнення. Як вид з остаточно не з’ясованим ареалом, H.martynovi занесений до Червоної книги Донецької обл. Екологія. Степовий вид, населяє крейдові відслонення. Примітка. У фондах Державного природознавчого музею НАН України зберігаються вибірки порожніх черепашок Helicopsis з різних місцезнаходжень у Донецькій та Луганській областях, в яких черепашки нестатевозрілих молюсків мають більш або менш виражений кіль або сильний кут на периферії останнього оберту. Проте наразі вони не можуть бути віднесені до H.martynovi без проведення додаткових анатомічних досліджень у місцях їх збору, оскільки подібну конхологічну ознаку можуть мати й інші представники роду Helicopsis.
Може бути помилково прийнятий за один з видів Helicopsis, які мають кіль або чітко виражений кут на периферії черепашок дорослих або лише молодих особин. Це передусім різні конхологічні форми H. retowskii, а також H. subfilimargo і H. filimargo. Легкий кут на периферії останнього оберту спостерігається часом у H. dejecta. Крім того, у різних видів Helicopsis (а також у представників багатьох інших родів), дорослі особини яких мають плавно заокруглений останній оберт, на початкових стадіях формування черепашки її периферія може виглядати дещо кутастою. Анатомічно H.martynovi відрізняється від більшості інших видів Helicopsis, розповсюджених на території України, відносно довгою і тонкою протокою сім’яприймача, яка утворює різкі вигини у своїй дистальній частині (Гураль-Сверлова, 2010). Розповсюдження. Поки що відомий лише зі Слов’янського р-ну Донецької обл., де знаходиться типове місцезнаходження цього виду (Гураль-Сверлова, 2010, Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Ареал виду вимагає уточнення. Як вид з остаточно не з’ясованим ареалом, H.martynovi занесений до Червоної книги Донецької обл. Екологія. Степовий вид, населяє крейдові відслонення. Примітка. У фондах Державного природознавчого музею НАН України зберігаються вибірки порожніх черепашок Helicopsis з різних місцезнаходжень у Донецькій та Луганській областях, в яких черепашки нестатевозрілих молюсків мають більш або менш виражений кіль або сильний кут на периферії останнього оберту. Проте наразі вони не можуть бути віднесені до H.martynovi без проведення додаткових анатомічних досліджень у місцях їх збору, оскільки подібну конхологічну ознаку можуть мати й інші представники роду Helicopsis.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Hygromiidae
