НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Xeropicta krynickii
(Krynicki, 1833) - Равлик степовий Криницького
Синонім
- Helix krynickii Krynicki, 1833
- Helix vestalis L. Pfeiffer, 1841
- Helix cyparrissias L. Pfeiffer, 1847
- Helix littoralis Mousson, 1854
- Helix joppensis A. Schmidt, 1855
- Helix radiolata Mousson, 1863
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Примітки
Детально
Від Xeropicta derbentina добре відрізняється ексцентричним і вужчим пупком. Проте слід пам’ятати, що в молодих особин X. derbentina пупок відносно вужчий, крізь нього помітна менша кількість обертів. А у X. krynickii пупок стає ексцентричним лише на певній стадії побудови черепашки. Загалом у молодих особин обох видів пупок може виглядати вузьким проколоподібним. Тому бажано збирати для визначення серії черепашок від молюсків різного віку. Анатомічно види роду Xeropicta можна відрізнити за відносною довжиною бича. У X. derbentina його довжина становить близько 1/4 довжини епіфалуса, у X. krynickii – від 1/3 до 1/2 його довжини. Деякі нетипово високі черепашки можуть нагадувати Cernuella virgata, проте цей вид не має густих спіральних ліній, а радіальна скульптура в нього виражена краще, ніж у X. krynickii. Розповсюдження. Розповсюджений у північно-східному Середземномор’ї. На території України до недавнього часу згадувався лише для Південного узбережжя Криму та околиць м.Одеса (Шилейко, 1978). Зараз широко розповсюджений по Криму, вздовж морського узбережжя зустрічається також поза межами Кримського півострова (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Ареал досить швидко розширяється за рахунок антропохорії. Екологія. Степовий вид, населяє відкриті сухі біотопи. Мешкає великими колоніями. Часто утворює великі скупчення ("грона") на трав'яних рослинах.
Від Xeropicta derbentina добре відрізняється ексцентричним і вужчим пупком. Проте слід пам’ятати, що в молодих особин X. derbentina пупок відносно вужчий, крізь нього помітна менша кількість обертів. А у X. krynickii пупок стає ексцентричним лише на певній стадії побудови черепашки. Загалом у молодих особин обох видів пупок може виглядати вузьким проколоподібним. Тому бажано збирати для визначення серії черепашок від молюсків різного віку. Анатомічно види роду Xeropicta можна відрізнити за відносною довжиною бича. У X. derbentina його довжина становить близько 1/4 довжини епіфалуса, у X. krynickii – від 1/3 до 1/2 його довжини. Деякі нетипово високі черепашки можуть нагадувати Cernuella virgata, проте цей вид не має густих спіральних ліній, а радіальна скульптура в нього виражена краще, ніж у X. krynickii. Розповсюдження. Розповсюджений у північно-східному Середземномор’ї. На території України до недавнього часу згадувався лише для Південного узбережжя Криму та околиць м.Одеса (Шилейко, 1978). Зараз широко розповсюджений по Криму, вздовж морського узбережжя зустрічається також поза межами Кримського півострова (Гураль-Сверлова, Гураль, 2012). Ареал досить швидко розширяється за рахунок антропохорії. Екологія. Степовий вид, населяє відкриті сухі біотопи. Мешкає великими колоніями. Часто утворює великі скупчення ("грона") на трав'яних рослинах.
Література
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Hygromiidae
