НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Arion lusitanicus
J. Mabille, 1868 - Слизняк шляховий іспанський
Синонім
- limbata R.T. Lowe, 1855
- vulgaris Moquin-Tandon, 1855
- ruginosus Torres Minguez, 1924
- collominiato Torres Minguez, 1925
- fulvipes Torres Minguez, 1925
- nigrachlamydae Torres Minguez, 1925
- nuriae Torres Minguez, 1925
Народна назва
Слизняк іспанський
Слизняк іспанський
Зображення
Природоохоронний статус
No status defined
No status defined
Цінність виду
Інвазійний вид; Вид-шкідник сільського господарства
Інвазійний вид; Вид-шкідник сільського господарства
Примітки
Детально
Зауваження до діагностики. Від інших видів роду Arion, розповсюджених на території України, дорослі особини A. lusitanicus чітко відрізняються більшими розмірами, яскравішим (у рудих особин) забарвленням і краще вираженим рельєфом шкіри. Основні проблеми можуть виникати при визначенні молодих особин з темними смугами на тілі та більш згладженими зморшками. Їх можна сплутати з іншими видами роду Arion, особливо з A. subfuscus, який також часто має жовтий слиз. Тому найкращий час для виявлення колоній A. lusitanicus – кінець літа – початок осені, коли в них переважають дорослі особини. Інвазивний вид, що з середини 20 століття поширився майже по всій Європі. Вважається серйоним шкідником як у садівництві так і у сільському господарстві. На заході України вперше виявлений лише на початку ХХІ ст. Зараз відомий для кількох населених пунктів Львівської обл. У Львові зафіксоване досить швидке розповюдження A. lusitanicus по паркових та інших міських біотопах (Гураль-Сверлова, Гураль, 2011; Гураль-Сверлова, 2012). На даний момент цей вид поширений на території Великої Британії, Австрії, Швеції, Норвегії, Данії, Швейцарії, Франції, Німеччини, Болгарії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Бельгії, Хорватії, Ірландії, Ісландії, Сербії, Словаччини, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Румунії та України. Окрім цього у 1998 році були виявлені на території США. Екологія. На заході України населяє парки, сади, присадібні ділянки та інші антропогенні біотопи. Надає перевагу відносно вологим ділянкам, затіненим будівлями або деревно-чагарникою рослинністю. Може завдавати суттєвої шкоди культурним або декоративним рослинам. Має однорічний життєвий цикл. Статевої зрілості досягає переважно в другій половині літа – на початку осені. Середні розміри слизняка іспанського складають 80-120 мм, а інколи можуть сягати навіть 180 мм. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого. З правого боку посередині мантії розташовується пневмосто (дихальний отвір). Ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Місця поширення приурочені до життя людей. Зазвичай це вологі місця такі, як ліси, парки, сади, культурні поля, канали і т. д. Харчуються в широкому діапазоні рослин — овочі, декоративні рослин, полуниці, садові та культурні рослини та можуть наносити значної економічної шкоди сільському господарсту, знищуючи урожаїв, а також пошкоджувати сади та городи. Окрім цього харчуються падалью та екскрементами. Канібалізм проявляється тільки у вигляді поїдання щойно загинувших особин. Іспанський слизняк вважається одним з 100 найгірших чужорідних видів в Європі в DAISIE (Delivering Alien Invasive Species Inventories for Europe) і це єдиний черевоногий молюск серед цих ста одиниць. А. lusitanicus вважається найгіршим шкідником серед слизняків в Європі. Рід Arion включає близько 30 видів визначення яких є доволі проблематичним. Зокрема, визначення Arion lusitanicu є складним через морфологічну подібність до видів Arion ater та Arion rufus. Найчастіше визначення відбубвається шляхом огляду репродуктивної системи. А. lusitanicus як і усі легеневі молюски (підклас Pulmonata) гермафродити, тобто у їх статевій системі об'єднані чоловічі та жіночі органи. Тому дуже часто може відбуватись самозапліднення, хоча зазвичай відбувається копуляція двох особин. Особливості виду зумовлені насамперед будовою статевої системи: маленький атріум; яйцепровід великий і опухлий, такого ж діаметра як і атріум; сім'яприймач сферичний у два рази товщий за яйцепровід. Довгий, вперед опухлий яйцепровід з великими поздовжніми лігулами всередині є відмінною рисою іспанського слизняка. Відкладання яєць може початися в кінці червня, і, якщо температура не дуже низька, то в окремі роки триває до грудня; точний час варіюється залежно від природних умов. Тим не менш, відкладання яєць часто досягає максимуму в серпні і вересні. Час розвитку і вилуплення з яєць залежать від температури і може відрізнятися в різних регіонах. Висока температура сприяє швидшому розвитку яєць. При 20°С, яйце буде вилуплюватися протягом 3-5 тижнів. Більшість яєць вилуплюються до зими і для молодих особин основним є зимовий етап життя. Одна особина може відкласти більше 500 яєць. Проте зазвичай відкладає 200-400 яєць. Відкладання яєць може відбуватись на відкритих територіях, таких як ґрунт, але частіше в захищених місцях, наприклад, під рослинністю або в ґрунті на глибині до 10 см.
Зауваження до діагностики. Від інших видів роду Arion, розповсюджених на території України, дорослі особини A. lusitanicus чітко відрізняються більшими розмірами, яскравішим (у рудих особин) забарвленням і краще вираженим рельєфом шкіри. Основні проблеми можуть виникати при визначенні молодих особин з темними смугами на тілі та більш згладженими зморшками. Їх можна сплутати з іншими видами роду Arion, особливо з A. subfuscus, який також часто має жовтий слиз. Тому найкращий час для виявлення колоній A. lusitanicus – кінець літа – початок осені, коли в них переважають дорослі особини. Інвазивний вид, що з середини 20 століття поширився майже по всій Європі. Вважається серйоним шкідником як у садівництві так і у сільському господарстві. На заході України вперше виявлений лише на початку ХХІ ст. Зараз відомий для кількох населених пунктів Львівської обл. У Львові зафіксоване досить швидке розповюдження A. lusitanicus по паркових та інших міських біотопах (Гураль-Сверлова, Гураль, 2011; Гураль-Сверлова, 2012). На даний момент цей вид поширений на території Великої Британії, Австрії, Швеції, Норвегії, Данії, Швейцарії, Франції, Німеччини, Болгарії, Польщі, Фінляндії, Чехії, Бельгії, Хорватії, Ірландії, Ісландії, Сербії, Словаччини, Естонії, Литви, Латвії, Угорщини, Румунії та України. Окрім цього у 1998 році були виявлені на території США. Екологія. На заході України населяє парки, сади, присадібні ділянки та інші антропогенні біотопи. Надає перевагу відносно вологим ділянкам, затіненим будівлями або деревно-чагарникою рослинністю. Може завдавати суттєвої шкоди культурним або декоративним рослинам. Має однорічний життєвий цикл. Статевої зрілості досягає переважно в другій половині літа – на початку осені. Середні розміри слизняка іспанського складають 80-120 мм, а інколи можуть сягати навіть 180 мм. Забарвлення сильно варіюється, від темно коричневого чи бурого до яскраво оранжевого. З правого боку посередині мантії розташовується пневмосто (дихальний отвір). Ведуть нічний спосіб життя і найчастіше їх можна побачити після дощу або у сутінках. Місця поширення приурочені до життя людей. Зазвичай це вологі місця такі, як ліси, парки, сади, культурні поля, канали і т. д. Харчуються в широкому діапазоні рослин — овочі, декоративні рослин, полуниці, садові та культурні рослини та можуть наносити значної економічної шкоди сільському господарсту, знищуючи урожаїв, а також пошкоджувати сади та городи. Окрім цього харчуються падалью та екскрементами. Канібалізм проявляється тільки у вигляді поїдання щойно загинувших особин. Іспанський слизняк вважається одним з 100 найгірших чужорідних видів в Європі в DAISIE (Delivering Alien Invasive Species Inventories for Europe) і це єдиний черевоногий молюск серед цих ста одиниць. А. lusitanicus вважається найгіршим шкідником серед слизняків в Європі. Рід Arion включає близько 30 видів визначення яких є доволі проблематичним. Зокрема, визначення Arion lusitanicu є складним через морфологічну подібність до видів Arion ater та Arion rufus. Найчастіше визначення відбубвається шляхом огляду репродуктивної системи. А. lusitanicus як і усі легеневі молюски (підклас Pulmonata) гермафродити, тобто у їх статевій системі об'єднані чоловічі та жіночі органи. Тому дуже часто може відбуватись самозапліднення, хоча зазвичай відбувається копуляція двох особин. Особливості виду зумовлені насамперед будовою статевої системи: маленький атріум; яйцепровід великий і опухлий, такого ж діаметра як і атріум; сім'яприймач сферичний у два рази товщий за яйцепровід. Довгий, вперед опухлий яйцепровід з великими поздовжніми лігулами всередині є відмінною рисою іспанського слизняка. Відкладання яєць може початися в кінці червня, і, якщо температура не дуже низька, то в окремі роки триває до грудня; точний час варіюється залежно від природних умов. Тим не менш, відкладання яєць часто досягає максимуму в серпні і вересні. Час розвитку і вилуплення з яєць залежать від температури і може відрізнятися в різних регіонах. Висока температура сприяє швидшому розвитку яєць. При 20°С, яйце буде вилуплюватися протягом 3-5 тижнів. Більшість яєць вилуплюються до зими і для молодих особин основним є зимовий етап життя. Одна особина може відкласти більше 500 яєць. Проте зазвичай відкладає 200-400 яєць. Відкладання яєць може відбуватись на відкритих територіях, таких як ґрунт, але частіше в захищених місцях, наприклад, під рослинністю або в ґрунті на глибині до 10 см.
Література
- Гураль-Сверлова Н.В., Гураль Р.І. Поява іспанського слизняка Arion lusitanicus (Gastropoda, Pulmonata, Arionidae) у Львові, її можливі екологічні та економічні наслідки // Наукові записки Державного природознавчого музею. - Львів, 2011. - 27. - С.71-80.
View source - Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Паламаренко О.В., Різун Е.М. Тваринне населення дендрарію ботанічного саду НЛТУ України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2019. - Т.29, №3. - С.44-47.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Mollusca
Mollusca_unranked_taxon
Gastropoda
Pulmonata_unassigned
Arionidae
