НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Scolopax rusticola
Linnaeus, 1758 - Слуква
Синонім
Народна назва
Вальдшнеп
Вальдшнеп
Зображення
Природоохоронний статус
EUBD (IIA)
EUBD (IIA)
Цінність виду
Мисливський вид
Мисливський вид
Примітки
Детально
Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами. Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210–460 г. Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°. Між початком дзьоба і оком є добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила. Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги. Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.
Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами. Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210–460 г. Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°. Між початком дзьоба і оком є добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила. Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги. Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.
Література
- Бокотей А. А., Соколов Н. Ю. Каталог орнітологічної колекції Державного природознавчого музею. – Львів, 2000. – 164 с.
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
- Dzieduszycki W. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Ptaki. - Lwów, 1880. - 226 s.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Scolopacidae
