НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Numenius phaeopus
(Linnaeus, 1758) - Кульон середній
Синонім
- Scolopax phaeopus Linnaeus, 1758
Народна назва
Кроншнеп середній
Кроншнеп середній
Зображення
Природоохоронний статус
Be (III); Bo (AEWA); EUBD (IIB); RDBUkr: Зникаючі
Be (III); Bo (AEWA); EUBD (IIB); RDBUkr: Зникаючі
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів у фауні України, представлений номінативним підвидом. Гніздування в лісовій і частково лісотундровій смугах Євразії. Головні місця зимівлі — в Африці, Пд. Азії, Австралії. В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у Львівській, Волинській, Хмельницькій, Житомирській обл. Рідкісний залітний у Черкаській та Дніпропетровській обл. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність скорочується. Європейська гніздова популяція — 260–320 тис. пар. Загальна чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин. Найбільше скупчення — 600 ос. спостерігали у дельті Дунаю. Причини зміни чисельності: браконьєрсто, розлякування птахів на місцях відпочинку, трансформація природних біотопів під впливом рекреації, господарської діяльності. В Україні весняна міграція виражена краще за осінню. Весняний проліт у в березні–травні, найбільш інтенсивно — у другій половині березня — першій половині квітня. Осіння міграція з серпня до початку листопада. Масовий проліт — у вересні. Не утворює великих зграй, найчастіше трапляються поодинокі птахи або невеличкі групи. Оптимальні кормові біотопи — мілководні затоки, солоні озера, галофітні луки, дощові калюжі та асоціації солеросів на вогких солончаках. Об’єктами живлення є водяні безхребетні. На суші може збирати комах з поверхні ґрунту та рослин. В Україні значну роль для збереження виду відіграють Чорноморський та Дунайський БЗ, Кримський ПЗ, РЛП «Кінбурнська коса», Джарилгацький заказник. Потрібні дієвий контроль за додержанням заборони полювання на усі види кульонів та збереження природних ділянок приморських галофітних луків і солончакових степів.
Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів у фауні України, представлений номінативним підвидом. Гніздування в лісовій і частково лісотундровій смугах Євразії. Головні місця зимівлі — в Африці, Пд. Азії, Австралії. В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у Львівській, Волинській, Хмельницькій, Житомирській обл. Рідкісний залітний у Черкаській та Дніпропетровській обл. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність скорочується. Європейська гніздова популяція — 260–320 тис. пар. Загальна чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин. Найбільше скупчення — 600 ос. спостерігали у дельті Дунаю. Причини зміни чисельності: браконьєрсто, розлякування птахів на місцях відпочинку, трансформація природних біотопів під впливом рекреації, господарської діяльності. В Україні весняна міграція виражена краще за осінню. Весняний проліт у в березні–травні, найбільш інтенсивно — у другій половині березня — першій половині квітня. Осіння міграція з серпня до початку листопада. Масовий проліт — у вересні. Не утворює великих зграй, найчастіше трапляються поодинокі птахи або невеличкі групи. Оптимальні кормові біотопи — мілководні затоки, солоні озера, галофітні луки, дощові калюжі та асоціації солеросів на вогких солончаках. Об’єктами живлення є водяні безхребетні. На суші може збирати комах з поверхні ґрунту та рослин. В Україні значну роль для збереження виду відіграють Чорноморський та Дунайський БЗ, Кримський ПЗ, РЛП «Кінбурнська коса», Джарилгацький заказник. Потрібні дієвий контроль за додержанням заборони полювання на усі види кульонів та збереження природних ділянок приморських галофітних луків і солончакових степів.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Scolopacidae
