НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Glareola pratincola
(Linnaeus, 1766) - Дерихвіст лучний
Синонім
- Hirundo pratincola Linnaeus, 1766
Народна назва
Дерихвіст степовий
Дерихвіст степовий
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Рідкісні
Be (II); Bo (AEWA); EUBD (I); RDBUkr: Рідкісні
Цінність виду
Примітки
Детально
Один з видів політипного роду, один з 2-х видів роду в фауні України. Гніздовий ареал від Піренейського п-ва до пн.-зх. узбережжя Каспію. В Україні поширений в Азово-Чорноморському р-ні від Дунаю до сх. кордонів країни. Європейська популяція нараховує 5,83–9 тис. пар. В Україні у 1980-х рр. нараховувалось 700–750 пар, в 1994 р. — 550–600 пар, в кінці ХХ ст. — близько 400 пар. Основні поселення нині розташовані в Присивашші (Херсонська обл. та Крим), менш значні — на пд. Запорізької та Донецької обл. та на зх. Керченського п-ва. Причини зміни чисельності: меліорація земель, випасання худоби та рекреаційного освоєння, несприятливі погодні умови. У місцях гніздування з’являється у квітні–травні. Тримається на низовинних узбережжях морських заток, лиманів, озер, водосховищ з розрідженою невисокою рослинністю; зрідка — периферійних ділянках полів, луків. Оселяється колоніями. Кладки з 1–5, частіше 3 яєць, самка відкладає в ямки на землі. Перші кладки з’являються на початку червня. Насиджують обидва партнери, протягом 17–19 діб. Молодь починає літати у віці 27–30 діб. Після закінчення розмноження птахи збираються у зграї чисельністю від декількох десятків до 100 ос. і кочують. Відлітає у вересні. Живиться комахами, яких здобуває у польоті. Місця, потенційно придатні для гніздування виду, охороняються в Дунайському та Чорноморському БЗ, Азово-Сиваському НПП, РЛП «Меотида». Більшість птахів гніздиться поза охоронними територіями.
Один з видів політипного роду, один з 2-х видів роду в фауні України. Гніздовий ареал від Піренейського п-ва до пн.-зх. узбережжя Каспію. В Україні поширений в Азово-Чорноморському р-ні від Дунаю до сх. кордонів країни. Європейська популяція нараховує 5,83–9 тис. пар. В Україні у 1980-х рр. нараховувалось 700–750 пар, в 1994 р. — 550–600 пар, в кінці ХХ ст. — близько 400 пар. Основні поселення нині розташовані в Присивашші (Херсонська обл. та Крим), менш значні — на пд. Запорізької та Донецької обл. та на зх. Керченського п-ва. Причини зміни чисельності: меліорація земель, випасання худоби та рекреаційного освоєння, несприятливі погодні умови. У місцях гніздування з’являється у квітні–травні. Тримається на низовинних узбережжях морських заток, лиманів, озер, водосховищ з розрідженою невисокою рослинністю; зрідка — периферійних ділянках полів, луків. Оселяється колоніями. Кладки з 1–5, частіше 3 яєць, самка відкладає в ямки на землі. Перші кладки з’являються на початку червня. Насиджують обидва партнери, протягом 17–19 діб. Молодь починає літати у віці 27–30 діб. Після закінчення розмноження птахи збираються у зграї чисельністю від декількох десятків до 100 ос. і кочують. Відлітає у вересні. Живиться комахами, яких здобуває у польоті. Місця, потенційно придатні для гніздування виду, охороняються в Дунайському та Чорноморському БЗ, Азово-Сиваському НПП, РЛП «Меотида». Більшість птахів гніздиться поза охоронними територіями.
Література
- Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Glareolidae
