НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Chlidonias hybrida
(Pallas, 1811) - Крячок білощокий
Синонім
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II)
Be (II)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий перелітний птах. Білощокий крячок має дуже великий ареал. В Євразії: Піренейський півострів, південна Франція, північна Італія, Албанія, Голландія та від Угорщини на схід до Примор'я. На північ від південної Польщі, в європейській частині колишнього СРСР до 52-53-ї паралелі, в долині Волги до 55-ї паралелі, в долині Уралу до 52-ї паралелі, до пониззя Тургаю, Сарису, Зайсан, південного Байкалу, південно-східного Забайкалля, південного Примор'я. На південь до північної Аравії, північного узбережжя Аравійського моря, на півострові Індостан приблизно до 25-ї паралелі, далі на схід до океанічного узбережжя. Східна і Південна Африка на північ до Кенії, Північно-Західна Африка. Острови: Мадагаскар, Сулавесі, Філіппіни, Молуккські, Нова Гвінея, Австралія, південний острів Нової Зеландії. У північних частинах ареалу перелітний птах. Зимує в Африці. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. Чисельність світової популяції оцінюють в 300 тис.-1,5 млн особин. Чисельність в Європі становить 42-87 тис. пар, в Україні — 5-8,5 тис. пар. Гніздиться колоніями біля мулистих озер, річок або боліт частіше за все разом з чорним крячком. Гніздо зі стебел та листя будує на купинах або на плаваючих рослинах. Самка відкладає в травні 3 (рідше 2) бежевих, зеленкуватих з темними плямами яйця. Кладку насиджують особини обох статей протягом 18 днів. Пташенята починають літати у віці близько 3 тижнів, однак ще певний час продовжують отримувати корм від батьків. Живиться переважно комахами, ракоподібними, дрібною рибою. Типовий прийом полювання — періодичне пікірування уводу, часто з коротким зануренням, тривалий пошуковий політ низько над водою з низько опущеним донизу дзьобом.
В Україні гніздовий перелітний птах. Білощокий крячок має дуже великий ареал. В Євразії: Піренейський півострів, південна Франція, північна Італія, Албанія, Голландія та від Угорщини на схід до Примор'я. На північ від південної Польщі, в європейській частині колишнього СРСР до 52-53-ї паралелі, в долині Волги до 55-ї паралелі, в долині Уралу до 52-ї паралелі, до пониззя Тургаю, Сарису, Зайсан, південного Байкалу, південно-східного Забайкалля, південного Примор'я. На південь до північної Аравії, північного узбережжя Аравійського моря, на півострові Індостан приблизно до 25-ї паралелі, далі на схід до океанічного узбережжя. Східна і Південна Африка на північ до Кенії, Північно-Західна Африка. Острови: Мадагаскар, Сулавесі, Філіппіни, Молуккські, Нова Гвінея, Австралія, південний острів Нової Зеландії. У північних частинах ареалу перелітний птах. Зимує в Африці. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь. Чисельність світової популяції оцінюють в 300 тис.-1,5 млн особин. Чисельність в Європі становить 42-87 тис. пар, в Україні — 5-8,5 тис. пар. Гніздиться колоніями біля мулистих озер, річок або боліт частіше за все разом з чорним крячком. Гніздо зі стебел та листя будує на купинах або на плаваючих рослинах. Самка відкладає в травні 3 (рідше 2) бежевих, зеленкуватих з темними плямами яйця. Кладку насиджують особини обох статей протягом 18 днів. Пташенята починають літати у віці близько 3 тижнів, однак ще певний час продовжують отримувати корм від батьків. Живиться переважно комахами, ракоподібними, дрібною рибою. Типовий прийом полювання — періодичне пікірування уводу, часто з коротким зануренням, тривалий пошуковий політ низько над водою з низько опущеним донизу дзьобом.
Література
- Літопис природи. Природний заповідник «Медобори». 2018, т.26. – Гримайлів, 2019. – 509 с.
- Літопис природи. Природний заповідник «Розточчя». 2018, т.32. – Івано-Франкове, 2019. – 000 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
- Шацьке поозер’я. Тваринний світ: кол. моногр. / А.-Т.В. Башта, В.К. Бігун, М.Г. Білецька [та ін.]; за ред. П.Я. Кілочицького. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. - 610 с. (Електронне видання на CD-ROM)
View source
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Laridae
