НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Державний природознавчий музей
Центр даних з біорізноманіття
Gelochelidon nilotica
(Gmelin, 1789) - Крячок чорнодзьобий
Синонім
- Sterna nilotica Gmelin, 1789
Народна назва
Зображення
Природоохоронний статус
Be (II); Bo (II); EUBD (I)
Be (II); Bo (II); EUBD (I)
Цінність виду
Примітки
Детально
В Україні гніздовий, перелітний вид. Великий крячок (розміром із звичайного мартина) з товстим і порівняно коротким дзьобом (нагадує трохи дзьоб мартина). Маса тіла приблизно 200 г. Довжина тіла 35-38 см. Розмах крил 95-110 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї чорні; спина, поперек, надхвістя і вся площина крил сірі; хвіст зверху сірий, вирізаний; інше оперення біле; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному оперенні верх голови і задня частина шиї білі; на потилиці темні риски; перед і за очима темні плями. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але верх голови, спина і частина верхніх покривних пер крил з темною строкатістю. Дорослий чорнодзьобий крячок від дорослого рябодзьобого крячка відрізняється коротшим однотонно чорним дзьобом і вирізаним сірим хвостом; молодий від молодого рябодзьобого крячка — коротшим дзьобом, а також значно світлішими верхом голови і спиною. Крячок чорнодзьобий поширений як в Старому, так і в Новому Світі. В Україні зустрічається в Причорномор'ї та Приазов'ї. Для усіх підвидів характерна після гніздова дисперсія. Північні популяції здійснюють сезонні міграції. Зимують в тропічній Африці, у Карибському регіоні та Південній Америці, південній Азії та Новій Зеландії. На місцях гніздування утворює колонії на піщаних пляжах узбережжя морів і на островах, зарослих невисокою травою або без рослинності. Зустрічаються також на степових водоймах, рідше на річкових островах. Чисельність в Європі оцінена в 12-22 тис. пар, в Україні — 4-6 тис. пар. Вона поступово скорочується. Гніздиться колоніями. Період гніздування триває протягом травня — червня. Гніздо являє собою ямку в ґрунті, позбавлену вистилки або з невеликою кількістю рослинного матеріалу. У кладці від 2 до 4 яєць пісочного кольору, на якому розкидані коричневі плями різного розміру. Тривалість насиджування від 20 до 23 діб. У насиджуванні кладки та вигодовуванні пташенят беруть участь обидва партнери. Пташенята стають здатними до польоту приблизно через місяць після вилуплення. Живиться переважно наземними комахами і дрібними хребетними тваринами — ящірками, жабами, дрібними гризунами, а також дощовими червами. Поїдають пташенят куликів, горобцеподібних та інших крячків. У незначній кількості вживає рибу і водних безхребетних. У пошуках корму повільно літають над луками та заболоченими місцевостями, у рідкісних випадках — над водою.
В Україні гніздовий, перелітний вид. Великий крячок (розміром із звичайного мартина) з товстим і порівняно коротким дзьобом (нагадує трохи дзьоб мартина). Маса тіла приблизно 200 г. Довжина тіла 35-38 см. Розмах крил 95-110 см. У дорослого птаха в шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї чорні; спина, поперек, надхвістя і вся площина крил сірі; хвіст зверху сірий, вирізаний; інше оперення біле; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному оперенні верх голови і задня частина шиї білі; на потилиці темні риски; перед і за очима темні плями. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але верх голови, спина і частина верхніх покривних пер крил з темною строкатістю. Дорослий чорнодзьобий крячок від дорослого рябодзьобого крячка відрізняється коротшим однотонно чорним дзьобом і вирізаним сірим хвостом; молодий від молодого рябодзьобого крячка — коротшим дзьобом, а також значно світлішими верхом голови і спиною. Крячок чорнодзьобий поширений як в Старому, так і в Новому Світі. В Україні зустрічається в Причорномор'ї та Приазов'ї. Для усіх підвидів характерна після гніздова дисперсія. Північні популяції здійснюють сезонні міграції. Зимують в тропічній Африці, у Карибському регіоні та Південній Америці, південній Азії та Новій Зеландії. На місцях гніздування утворює колонії на піщаних пляжах узбережжя морів і на островах, зарослих невисокою травою або без рослинності. Зустрічаються також на степових водоймах, рідше на річкових островах. Чисельність в Європі оцінена в 12-22 тис. пар, в Україні — 4-6 тис. пар. Вона поступово скорочується. Гніздиться колоніями. Період гніздування триває протягом травня — червня. Гніздо являє собою ямку в ґрунті, позбавлену вистилки або з невеликою кількістю рослинного матеріалу. У кладці від 2 до 4 яєць пісочного кольору, на якому розкидані коричневі плями різного розміру. Тривалість насиджування від 20 до 23 діб. У насиджуванні кладки та вигодовуванні пташенят беруть участь обидва партнери. Пташенята стають здатними до польоту приблизно через місяць після вилуплення. Живиться переважно наземними комахами і дрібними хребетними тваринами — ящірками, жабами, дрібними гризунами, а також дощовими червами. Поїдають пташенят куликів, горобцеподібних та інших крячків. У незначній кількості вживає рибу і водних безхребетних. У пошуках корму повільно літають над луками та заболоченими місцевостями, у рідкісних випадках — над водою.
Література
- Грищенко В.М. Фауна хребетних тварин Канівського природного заповідника. - Канів, 2021. - 24 с.
View source - Котенко Т.И., Ардамацкая Т.Б., Дубина Д.В. и др. Биоразнообразие Джарылгача: современное состояние и пути сохранения // Вісник зоології. – 2000. – Спец. випуск. – 240 с.
- Проект організації території Чорноморського біосферного заповідника НАН України та охорони його природних комплексів. Ч. 1. К.- 2016. 300 с.
Веб ресурс
Експерти
Таксономічна належність
Biota
Eukaryota
Animalia
Eumetazoa
Chordata
Gnathostomata
Aves
Charadriiformes
Laridae
